ПРОБЛЕМА ПОНЯТТЯ «АВТОР» У СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ ЩОДО ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Автор(и)

Ключові слова:

суспільство, філософія авторського права, штучний інтелект, генератори текстів, автор, авторство, цифровий автор, концепція визначення авторства

Анотація

У статті досліджується проблема авторства в епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту та цифрових технологій. З огляду на дедалі більшу здатність алгоритмів самостійно генерувати тексти, зображення та інші об’єкти інтелектуальної діяльності, постає фундаментальне філософське питання: чи може ШІ бути визнаний автором твору, а створене ним – мати правовий статус результату творчості? Здійснюється аналіз сучасних філософських та правових підходів до поняття авторства, порівнюються класичні концепції креативності з новими формами цифрової співтворчості, що виникають у взаємодії людини й алгоритму. Особливу увагу приділено концепції «цифрового автора» як новому соціокультурному феномену, який поєднує людську інтенцію, інтуїцію та етичну відповідальність із машинною здатністю до обробки даних і продукування змісту. Обґрунтовується, що штучний інтелект, позбавлений свідомості, саморефлексії та ціннісної мотивації, не може бути суб’єктом авторського права. Натомість пропонується розглядати його як інструмент колективної або гібридної творчості, у якій визначальна роль залишається за людиною – носієм моральної та юридичної відповідальності. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислити традиційні уявлення про авторство, інтелектуальну власність та межі людської креативності, осмислити саму природу творчого акту в умовах цифрової доби. Дослідження поєднує філософський аналіз понять «творчість» і «свідомість» із проблематикою визнання авторства. Запропоновані в статті підходи спрямовані на формування нової концепції авторства в умовах алгоритмізації суспільства і культури, де головним завданням стає збереження гуманістичних принципів та розуміння творчості як прояву людської свободи.

Посилання

Велика українська енциклопедія (2016): у 30 т / проф. А. М. Киридон та ін. Т. 1. URL: https://vue.gov.ua/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80.

Гончарова, А. В., Мурач, Д. В. (2020). Право інтелектуальної власності на результати діяльності штучного інтелекту. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора Ч. Н. Азімова, 74–76. URL: https://nauka.nlu.edu.ua/nauka/download/zbirniki_konf/Azimov_2020.pdf.

Когут, О. (2024). Соціально-філософські аспекти правової сфери під впливом технологій штучного інтелекту. Перспективи. Соціально-політичний журнал, 3, 71–76. https://doi.org/10.24195/spj1561-1264.2024.3.9

Літературознавчий словник-довідник (2007) / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. Т. Коваліва, В. І. Теремка. Київ : Академія. С. 12.

Прокопович, Л., Когут, О., Кушнір, А. (2023). Метафора про «смерть автора» в контексті нової технореальності. Veda a perspektivy, 8 (27), 257–265. https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023-8(27)-257-265

Про авторське право і суміжні права : Закон України. Верховна Рада України (2022). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n855

Barthes Roland. (1967). The Death of the Author. Aspen, 5−6.

Floridi, L. (2021). The European legislation on AI: a brief analysis of its philosophical approach. Philosophy & Technology, 34, 215–222. https://doi.org/10.1007/s13347-021-00460-9.

Gillath, O., Ai., T., Branicky, M., Keshmiri, S., Davison, R., Spaulding, R. (2021). Attachment and trust in artificial intelligence. Computers in Human Behavior, Vol. 115. https://doi.org/10.1016/j.chb.2020.106607.

Hassija, V., Chamola, V., Mahapatra, A. (2024). Interpreting Black-Box Models: A Review on Explainable Artificial Intelligence. Cognitive Computation,16, 45–74. https://doi.org/10.1007/s12559-023-10179-8.

Hyesun, Ch., Prabu, D. & Arun, R. (2023). Trust in AI and Its Role in the Acceptance of AI Technologies. International Journal of Human-Computer Integration, Vol. 39, Iss. 9. P. 1727–1739. https://doi.org/10.1080/10447318.2022.2050543.

Ibo van de Poel (2020). Embedding Values in Artificial Intelligence (AI) Systems. Minds and Machines, 30: 385–409. https://doi.org/10.1007/s11023-020-09537-4.

Levy, N. (2025). Responsibility is not required for authorship. Journal of Medical Ethics, 51(4), 230–232. https://doi.org/10.1136/jme-2024-109912

Marchine, A. (2023). Death of an Author. Pushkin Industries, 104.

Militsyna, K. (2023). Human creative contribution to AI-based output – one just can(‘t) get enough. GRUR International, 72(10), 939–949. https://doi.org/10.1093/grurint/ikad075

Northoff, G., Gouveia, S. S. (2024). Does artificial intelligence exhibit basic fundamental subjectivity? A neurophilosophical argument. Phenomenology and the Cognitive Sciences, 23, 1097–1118. https://doi.org/10.1007/s11097-024-09971-0

Sheckley, R. (1953). Ask a Foolish Question. Science Fiction Stories, 14.

Siau, K., Wang, W. (2020). Artificial Intelligence (AI) Ethics: Ethics of AI and Ethical AI. Journal of Database Management, 31(2). https://doi.org/10.4018/JDM.2020040105.

Suchman, L. (2023). The uncontroversial “thingness” of AI. Big Data & Society, Vol. 1–5. https://doi.org/10.1177/20539517231206794.

Watson, S., Brezovec, E., & Romic, J. (2025). The role of generative AI in academic and scientific authorship: An autopoietic perspective. AI & Society, 40, 3225–3235. https://doi.org/10.1007/s00146-024-02174-w

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-26

Як цитувати

Когут, О. В. (2025). ПРОБЛЕМА ПОНЯТТЯ «АВТОР» У СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОМУ ДИСКУРСІ ЩОДО ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Культурологічний альманах, (4), 200–207. вилучено із https://almanac.npu.kiev.ua/index.php/almanac/article/view/742