ЕВОЛЮЦІЯ СТРАТЕГІЙ КУЛЬТУРНОЇ САМОРЕПРЕЗЕНТАЦІЇ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ УЧАСТІ В ПІСЕННОМУ КОНКУРСІ «ЄВРОБАЧЕННЯ»
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.41Ключові слова:
культурна дипломатія, культурна саморепрезентація, медійна репрезентація, музична культура України ХХІ століття, національний брендинг, пісенний конкурс «Євробачення», перформативні стратегіїАнотація
У статті проаналізовано еволюцію стратегій культурної саморепрезентації України в межах пісенного конкурсу «Євробачення» як інструмента м’якої сили з акцентом на виявлення ключових наративів та їхньої ролі у формуванні міжнародного іміджу держави. Для реалізації поставлених завдань застосовано метод якісного контент-аналізу виступів України на конкурсі «Євробачення» у період з 2003 по 2024 рік. Джерельну базу становлять відеозаписи виступів, тексти пісень, режисерські та сценографічні рішення, а також офіційна документація конкурсу. До вторинних джерел належать наукові статті, аналітичні публікації, медіаматеріали, присвячені питанням культурної дипломатії, формування національного бренду та політичним аспектам конкурсу. У ході дослідження з’ясовано, що участь України в конкурсі «Євробачення» упродовж 2003–2024 років засвідчує наявність послідовної й динамічної стратегії культурної самопрезентації, що включає інтеграцію національних символів, гібридні музичні стилі та багатомовні виконавські практики. З часом українські виступи все активніше поєднували естетичні інновації з прихованими або відкритими політичними повідомленнями, відображаючи зміни геополітичного контексту та ідентифікаційних орієнтирів країни. Таким чином, конкурс «Євробачення» виступає не лише як музична сцена, а як потужна платформа культурної дипломатії та інструмент національного брендінгу. Наукова новизна дослідження полягає у здійсненні комплексного аналізу стратегій культурної самопрезентації України на «Євробаченні» в межах культурологічного та мистецтвознавчого підходів за період 2003–2024 років. Незважаючи на зростання значущості конкурсу як засобу культурної дипломатії й репрезентації на міжнародній арені, досі бракує системних міждисциплінарних досліджень, які б поєднували естетичний, музикознавчий, сценографічний і політико-комунікативний аналіз у динаміці розвитку українських виступів. Упродовж 2003–2024 років конкурс «Євробачення» слугував для України не лише музичним змаганням, а й стратегічною платформою культурної дипломатії, за допомогою якої країна конструювала та транслювала свій міжнародний імідж. Художні рішення, мовні стратегії та політичні меседжі в українських виступах відображають динаміку національної ідентичності в умовах складних внутрішніх і зовнішніх трансформацій.
Посилання
Даниленко, В. (2024). Інформаційні музичні війни Росії з Україною. In The 10 th International scientific and practical conference “Topical aspects of modern scientific research”(June 13-15, 2024) CPN Publishing Group, Tokyo, Japan. 2024. 602 p. (p. 469).
Дружинець, М. (2019). Пісенний конкурс Євробачення та вокальні телевізійні талант-шоу як фактор європеїзації та євроінтеграції української культури. Мистецтвознавчі записки, (35), 280–287.
Ходченко, О., & Коверська, Є. (2024). Конкурс «Євробачення» як інструмент культурної дипломатії. Problems of World History, (25), 176–190.
Колосок, В. (2022). Аналіз характерних особливостей сучасних українських естрадних хітів на прикладі тво-рів-переможців міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення» 2004, 2016, 2022 років. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (3), 233–239.
Кириленко, Я. (2023). Українські переможці «Євробачення»: сценічно-виконавська репрезентація. Theoretical and empirical scientific research: concept and trends, 300–302.
BBC. (2022, May 15). Eurovision 2022: Ukraine wins with Kalush Orchestra’s Stefania. URL: https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-61455674 (дата звернення: 27.09.2025)
DW News. (2016, May 15). Jamala’s ‘1944’: Ukraine wins Eurovision with politically charged song. URL: https://www.dw.com/en/ukraine-wins-eurovision-2016/a-19261170 (дата звернення: 20.09.2025)
European Broadcasting Union. (2004–2023). Eurovision Song Contest results archive. URL: https://eurovision.tv (дата звернення: 07.09.2025)
Fenn, D., Suleman, O., Efstathiou, J., & Johnson, N. F. (2006). How does Europe make its mind up? Connections, cliques, and compatibility between countries in the Eurovision Song Contest. Physica A: Statistical Mechanics and Its Applications, 360(2), 576–598. https://doi.org/10.1016/j.physa.2005.08.061 (дата звернення: 17.09.2025)
Jordan, P. (2011). The Eurovision Song Contest: Nation branding and nation building in Estonia and Ukraine [Doctoral dissertation, University of Glasgow].
Jordan, P. (2015). From Ruslana to Gaitana: Performing “Ukrainianness” in the Eurovision Song Contest. Contemporary Southeastern Europe, 2(1), 110–135. https://doi.org/10.2139/ssrn.2564013 (дата звернення: 07.09.2025)
Miazhevich, G. (2012). Ukrainian nation branding and the Eurovision Song Contest: The semiotics of a nation’s identity. Europe-Asia Studies, 64(8), 1457–1474. https://doi.org/10.1080/09668136.2012.712263 (дата звернення: 07.09.2025)
Pavlyshyn, M. (2019). Ruslana, Serduchka, Jamala: National self-imaging in Ukraine’s Eurovision entries. In J. Kalman & P. Jordan (Eds.), Eurovisions: Identity and the international politics of the Eurovision Song Contest since 1956 (pp. 125–141).
Sonevytsky, M. (2019). Wild music: Sound and sovereignty in Ukraine. Wesleyan University Press.
The Guardian. (2023, May 14). Ukraine’s TVORCHI deliver Eurovision message of unity amid war. URL: https://www.theguardian.com (дата звернення: 01.10.2025)
Yair, G. (2019). Douze point: Eurovisions and Euro-Divisions in the Eurovision Song Contest – Review of two decades of research. European Journal of Cultural Studies, 22(5–6), 1013–1029.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






