АКСІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРАВА НА ПРАЦЮ ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ОСНОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ ТА УПРАВЛІННЯ СПІВРОБІТНИКАМИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.15Ключові слова:
право на працю, розподіл праці, аксіологія, управлінсько-інтелектуальна діяльність, мотиваціяАнотація
Стаття присвячена питанням комплексного аналізу поняття «праця» крізь призму сучасних філософських досліджень. Актуальність теми зумовлена відсутністю науково-дослідних робіт, які б досліджували в межах філософської теорії онтологічні зв’язки трудових інтересів та потреб індивіда і суспільства. Мета дослідження полягає в ідентифікації аксіологічних аспектів права на працю з позиції поглиблення уявлень про закономірності змін ціннісних орієнтацій під впливом системних факторів трансформації суспільства. Обґрунтовано основні еволюційні елементи розвитку думки мислителів у відношенні аналізу феномену «право на працю». Опрацьовано економічний та соціальний підходи до розуміння вказаного поняття. Тезисно окреслено ключові характеристики. Запропоновано теорію, яка частково пояснює підвищення наукового інтересу до багатоаспектного вивчення концепту «праця». Досліджено основні марксистські ідеї та розуміння «праці» та наголошено на різноманітності видів трудової діяльності, що відображає потенційну складність цього поняття. Проаналізовано зміст суспільного розподілу праці, співвідношення «людських якостей» і «характеру виконуваної праці». Відображено наслідки від примітивності праці, відсутності суспільної користі та естетичного задоволення, що має наслідком професійне вигорання як психологічний стан. Розкрито потужний аксіологічний зміст праці як ключового елемента ціннісної системи суспільства, що знаходить відображення у соціальній дійсності, матеріальних благах, самовдосконаленні, колективному дусі, самореалізації. Окреслено коло питань, що перебувають у центрі наукових пошуків сучасних філософів. Як перспективи подальших наукових досліджень запропоновано провести комплексний аналіз трактатів представників китайської та індійської філософії з погляду права на працю.
Посилання
Baurina S. (2022). Digital Solutions to Business Philosophy. Scientific Research and Development. Economics of the Firm. Vol. 11, No. 2. P. 77–81. URL: https://doi.org/10.12737/2306-627x-2022-11-2-77-81 (дата звернення: 16.11.2022).
Danaher J. (2019). Automation and Utopia: Human Flourishing in a World Without Work. Cambridge, MA : Harvard University Press. 336 p.
Desyatko D., Genkin B., Rapgof V. (2018). Labor management and social and labor relations in the digital economy. SHS Web of Conferences. 2018. Vol. 44. P. 00027. URL: https://doi.org/10.1051/shsconf/20184400027 (дата звернення: 16.11.2022).
Izotov M.Z., Turyszhanova R.K. (2016). Philosophical problems of social and human cognition. Research Result. Series “Social studies and humanities”. Vol. 2, No. 1. URL: https://doi.org/10.18413/2408-932x-2016-2-1-46-52 (дата звернення: 16.11.2022).
Hegel G.W.F. (1991). Elements of the philosophy of right. Cambridge University Press.
Gheaus A., Herzog L. (2016). “The Goods of Work (Other Than Money!)”. Journal of Social Philosophy, 47, р. 70–89.
Graeber D. (2018). Bullshit Jobs: A Theory, New York : Simon and Schuster. 368 p.
Livingston J. (2016). No More Work: Why Full Employment is a Bad Idea. Chapel Hill : University of North Carolina Press. 2016. 128 p.
Mekvabishvili E. (2018). Economic crisis theory or economic theory crisis? Globalization and Business. P. 28–35. URL: https://doi.org/10.35945/gb.2018.06.002 (дата звернення: 16.11.2022).
Schwartz B. (2015). Why We Work. Simon and Schuster : New York. 112 p.
Yurchenko A., Yatsyshyn U. (2020). Motherhood as sociocultural phenomenon. Sociology – social work and social welfare – regulation of social problems. URL: https://doi.org/10.32437/sswswproceedings-2020.ayuy (дата звернення: 16.11.2022).
Weeks K. (2011). The Problem with Work: Feminism, Marxism, Antiwork Politics, and Postwork Imaginaries. Durham : Duke University Press. 300 р.