РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: МІЖ ПАМ’ЯТТЮ, ІДЕНТИЧНІСТЮ ТА ПОЛІТИКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.15Ключові слова:
кримськотатарський народ, Крим, культурна спадщина, соціальні мережі, цифрова репрезентація, колективна пам’ять, культурна ідентичність, корінні народи, публічний дискурсАнотація
У статті проаналізовано особливості репрезентації культурної спадщини кримськотатарського народу в соціальних мережах України як специфічного цифрового простору формування ідентичностей, конструювання колективної пам’яті та публічної адвокації. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує memory studies, дослідження культурної спадщини, цифрову антропологію та аналіз публічного дискурсу, а також включає елементи емпіричного аналізу й напівструктуровані інтерв’ю з представниками кримськотатарської спільноти. Показано, що цифрова репрезентація кримськотатарської спадщини формується в умовах багатосуб’єктності та структурної асиметрії ресурсів між різними групами акторів – громадськими ініціативами корінного народу, державними інституціями, медіа й освітніми платформами. Соціальні мережі відкривають можливості саморепрезентації та прямого звернення до широкої аудиторії, водночас відтворюючи нерівність видимості, коли культурний контент конкурує з домінантними політичними й новинними наративами. Виявлено, що кримськотатарська культурна спадщина в цифровому просторі представлена переважно у мозаїчному форматі – через окремі події, символи, практики та персоналізовані історії. Така фрагментарність підвищує доступність культури, але ускладнює формування цілісного історико-культурного наративу. Окрему увагу приділено гібридності цифрових наративів, у межах яких культурна, меморіальна та політично-адвокаційна репрезентації тісно переплітаються, формуючи специфічну модель присутності кримськотатарської спадщини в публічному просторі. Наукова новизна полягає у введенні внутрішньоспільнотної епістемічної позиції корінного народу в академічний аналіз цифрової репрезентації та концептуалізації кримськотатарського кейсу як гібридної моделі, де спадщина функціонує одночасно як носій ідентичності, пам’яті та інструмент публічної адвокації. У висновках наголошується на необхідності переходу від точкових проєктів до системних довгострокових моделей репрезентації, розвитку спільнотно-академічних партнерств і створення сталих цифрових архівів як передумови повноцінної інтеграції кримськотатарської культури в загальноукраїнський публічний простір.
Посилання
Аблялімова-Чийгоз Е. (n.d.). Facebook-пост. https://www.facebook.com/economy.depart/posts/pfbid053K78uWBQAZPGYwtRbTwboRWpeCZsceXnTpcomWmju6DkG93oNZAzskov6dMoER6l
(дата звернення 5 лютого 2026 р.).
Бекіров У. (n.d.). Facebook-профіль https://www.facebook.com/u.bekirov (дата звернення 30 січня 2026 р.).
Біlgі (n.d.). Освітній курс «Кримські татари: Історія. Культура. Мистецтво». https://www.bilgi.in.ua/about/ (дата звернення 5 лютого 2026 р.).
Бушаков В. А. (2013). Про походження ногайського свята Тепреш і його назви та про кримськотатарське свято Дервіза. Східний світ, 1(78), 19–22. https://doi.org/10.15407/orientw2013.01.019.
Гаркавець О. М. (2021). Codex Cumanicus. В Енциклопедії історії України. НАН України. http://www.history.org.ua/?termin=codex_cumanicus.
Гоманюк М. А. (2016). Затаврований Південь: від Геродота до декомунізації. Критика, 1–2, 219–220.
ГО «Кримський інститут стратегічних досліджень» (n.d.). Руйнація пам’яток культурної спадщини на окупованих територіях. https://ciss.org.ua/ua/sk_page.html?object_code=69423987d1a204e0bf9198f3e4a1fe51 (дата звернення 5 лютого 2026 р.).
Кабінет Міністрів України (2014, 16 травня). Про утворення державного підприємства «Кримський дім» (роз-порядження № 454-р). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/454-2014-р.
Каріков Дж. (n.d.). Facebook-профіль. https://www.facebook.com/djemil.karikov (дата звернення 30 січня 2026 р.).
Кримська платформа (n.d.). Офіційний сайт. https://crimea-platform.org/about/ (дата звернення 28 січня 2026 р.).
Кримськотатарський ресурсний центр (n.d.). https://ctrcenter.org/uk (дата звернення 30 січня 2026 р.).
Меджліс кримськотатарського народу (n.d.). У Києві презентували антологію кримськотатарської музики
Джеміля Карікова. https://qtmm.org/u-kyyevi-prezentuvaly-antologiyu-krymskotatarskoyi-muzyky-dzhemilyakarikova/(дата звернення 2 лютого 2026 р.).
Мамон В. (2025). Система цифрової репрезентації культурної спадщини України. У Матеріалах міжнародної наукової конференції «Культурологія та соціальні комунікації» (с. 235–237). Харківська державна академія культури.
Міністерство культури України (n.d.). Українська культурна спадщина. https://mincult.gov.ua/news/ukrayinskakulturna-spadshhyna-materialni-ta-duhovni-nadbannya-nacziyi/ (дата звернення 4 лютого 2026 р.).
Міністерство культури України (n.d.). Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. https://mincult.gov.ua/kulturna-spadshchyna/natsionalnyy-perelik-elementiv-nematerialnoi-kulturnoi-spadshchyny-ukrainy/ (дата звернення 15 січня 2026 р.).
Міністерство культури України (2025). Бюджетний запит (форма БЗ-2). https://mcsc.gov.ua/wp-content/
uploads/2025/10/byudzhetnyj-zapyt-forma-bz-2-indyvidualna.-utochnennya-2026_3801480_01.01.2026.pdf (дата звернення 29 січня 2026 р.).
Національна історична бібліотека України (n.d.). Орьнек – кримськотатарський орнамент. https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/665/ (дата звернення 2 лютого 2026 р.).
Національний музей історії України (n.d.). Презентація антології кримськотатарської музики в Києві. https://nmiu.org/posts/286 (дата звернення 3 лютого 2026 р.).
Національний музей історії України (n.d.). Цифрові експонати. https://kyiv.ua.museum-digital.org/objects?s=fulltext:кримські%20татари (дата звернення 2 лютого 2026 р.).
Представництво Президента України в АР Крим (n.d.). https://ppu.gov.ua/ (дата звернення 28 січня 2026 р.). Prometheus (n.d.). Qirim: це ми [онлайн-курс]. https://prometheus.org.ua/prometheus-free/qirim/ (дата звернення 4 лютого 2026 р.).
Скибін Р. (n.d.). Facebook-профіль. https://www.facebook.com/SkybinR (дата звернення 30 січня 2026 р.).
Соболєва О. (2012). Мусульманські святині Криму: походження та складові культу поклоніння. Краєзнавство, 3, 33–41.
Суспільне (n.d.). Недофінансування та борги: Ахтем Сеітаблаєв про виклики у роботі «Кримського дому».https://suspilne.media/culture/545423-nedofinansuvanna-ta-borgi-ahtem-seitablaev-pro-vikliki-u-roboti-krimskogodomu/(дата звернення 30 січня 2026 р.).
Суспільне (n.d.). «Ми втрачаємо цю пам’ятку»: нищення Бахчисарайського ханського палацу. https://suspilne. media/culture/357350-mi-vtracaemo-cu-pamatku-eksdirektorka-zapovidnika-u-bahcisarai-rozpovila-pro-nisenna-rosianami-hanskogo-palacu/ (дата звернення 5 лютого 2026 р.).
Український інститут (n.d.). Crimea: History and People. https://ui.org.ua/sectors/crimea-history-and-people/ (дата звернення 4 лютого 2026 р.).
Український культурний фонд (n.d.). Лот «Культура корінних народів». https://ucf.in.ua/m_lots/691ed2f42e44a55c951bd715 (дата звернення 30 січня 2026 р.).
Ukraїner (n.d.). https://www.ukrainer.net/ (дата звернення 5 лютого 2026 р.).
Zrozumilo (n.d.). ProKrym [онлайн-курс]. https://courses.zrozumilo.in.ua/courses/course-v1:EEF+EEF-036+March2023/about (дата звернення 4 лютого 2026 р.).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




