ГІДНІСТЬ ЯК ФУНДАМЕНТ УКРАЇНСЬКОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ ТА СТРАТЕГІЯ МОРАЛЬНОГО СПРОТИВУ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.21Ключові слова:
гідність, війна, суб’єктність, екзистенційний вибір, незламність, дегуманізація, соціальна стійкості, моральний спротивАнотація
У статті представлено соціально-філософський аналіз трансформації поняття людської гідності в умовах тотальної війни. Наукова новизна полягає в розумінні гідності як динамічного адаптивного ресурсу та стратегії людського «самотворення» в екстремальних обставинах. Аргументується, що за умов екзистенційної загрози гідність стає інструментом збереження суб'єктивності та духовного суверенітету, що унеможливлює перетворення особистості на об'єкт маніпуляцій чи елемент тоталітарної машини примусу. Архітектоніка гідності досліджується через синергію когнітивного, ціннісно-мотиваційного та поведінкового компонентів. Показано, що їх інтеграція формує ціннісний каркас, який функціонує як «фільтр» проти дегуманізації та дозволяє свідомо вибрати на користь людяності. Аналізуються прояви гідності в різних середовищах: від військової етики солдатів Збройних Сил України до «повсякденної гідності» цивільного населення, яка реалізується через солідарність та волонтерство. Розкрито специфіку гідності в умовах окупації та полону як форми інтелектуального опору. Розкрито досвід внутрішньо переміщених осіб, для яких утвердження гідності є способом подолання бюрократичної деперсоналізації. Доведено, що українська «незламність» – це новий спосіб гідності, який перетворює моральні переконання на колективну енергію опору. Саме через акт добровільного самовизначення особистість трансформує травматичний досвід війни у вищу форму етичної відповідальності та громадянського служіння. Акцент зроблено на інституційному вимірі: дотримання принципів гідної взаємодії між владою та суспільством визначається як ключ до національної згуртованості. Утвердження гідності обґрунтовано як критерій зрілості демократії та передумову післявоєнного відновлення. У висновках наголошується, що захист гідності визначає не лише результат аксіологічного протистояння, а й вектор цивілізаційного розвитку України.
Посилання
Афанасьєва Л., Цюрупа М., Вишневський О. (2023). Гідність людини як найвища чеснота громадянина-борця за умов воєнної ситуації: соціально-філософський аналіз. Українознавчий альманах, 33, 10–17. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.1.
Вишневський О. (2024). Ціннісно-смислові аспекти концепту «гідність» у сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Українознавчий альманах, 34, 27–33. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2024.34.3.
Грищук О. В. (2019). Філософія конституційних цінностей: монографія. Київ: Компанія «ВАІТЕ», 2019. 416 с. URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/1984/1/KRAVCH.pdf (дата звернення: 25.02.2026).
Йосипенко С. (2023) Європа і європейські цінності після 24 лютого 2022 року. Круглий стіл «Філософської думки». Філософська думка, 2, 11–17.
Костенко М. Т. (2020). Людська гідність як філософська проблема. Актуальні проблеми філософії та соціології, 27, 21–25. https://doi.org/10.32837/apfs.v0i27.914.
Любивий Я. (2023). Прагматичне та ціннісне розуміння свободи за умов війни та миру. Круглий стіл «Філософської думки». Філософська думка, 2, 67–71.
Мулярчук Є. І. (2016). Життєсвіт людяності: повсякденність та час війни. Мультиверсум. Філософський альманах, 7–8, 29–62
Новіков Б. В. (2006). Творчість як спосіб здійснення гуманізму: монографія. 2-ге вид., переробл. та доповн.
Київ: НТУУ «КПІ». 308 с. URL: http://www.proza.ru/2011/03/13/593 (дата звернення: 25.02.2026).
Усов Д. (2016). Сучасна філософія свободи: контрактуалістичний вимір. Мультиверсум. Філософський альманах, 9–10 (157–158), 59–70.
Франкл В. (2016). Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Пер. з англ. О. Замойської. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». 160 с.
Цюрупа М., Вишневський О., Андрющенко О., Гавріна В. (2023). Науковий дискурс сучасної війни: військовознавство (полемологія) у системі сучасної освіти України. Українознавчий альманах, 33, 93–101. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2023.33.13
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




