ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТУ ЛЮДИНИ ВІД КЛАСИЧНОГО РАЦІОНАЛІЗМУ ДО ПОСТМОДЕРНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Автор(и)

  • Віталій Миколайович Грицюк Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0009-0000-8903-0270

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.23

Ключові слова:

філософська антропологія, постмодернізм, класичний раціоналізм, акторно-мережева теорія, транзитність, глобалізація, інформаційне суспільство, множинна ідентичність

Анотація

У статті здійснено комплексний філософсько-антропологічний аналіз еволюції концепту людини від класичних моделей індустріальної епохи до сучасних парадигм постмодерної невизначеності. Дослідження простежує історичний відхід від модерного розуміння суб'єкта як цілісної, автономної та абсолютно раці- ональної істоти, здатної до послідовного лінійного пізнання і всеосяжного контролю над природою та суспільством. Показано, як традиційні управлінські та психологічні теорії прагнули жорстко структурувати людську поведінку задля забезпечення загальної економічної стабільності. Водночас детально розкрито поступове накопичення кризових явищ у межах цього механістичного підходу, що закономірно зумовило звернення науковців до глибинних соціальних та екзистенційних вимірів буття. Особливу увагу приділено гострій критиці універсалізму великих наративів у філософії постмодернізму, яка остаточно зруйнувала ілюзію стабільного онтологічного ядра особистості. Переконливо обґрунтовано тезу про те, що в умовах стрімкого розгортання процесів глобалізації, стирання традиційних культурних кордонів та формування глобального інформаційного простору людина неминуче опиняється у стані радикальної транзитності. Залучення концептуального апарату акторно-мережевої теорії дозволило осмислити сучасного суб'єкта не як ізольований центр владних повноважень, а радше як рухливий вузол у складному плетиві гібридних соціотехнічних потоків. Окремо проаналізовано потужний вплив технологічних трансформацій епохи Індустрії 4.0 на процеси конструювання множинних ідентичностей. Зроблено ґрунтовний висновок про нагальну необхідність розробки принципово нових нелінійних інструментів для адекватного розуміння сучасного статусу людини в умовах мережевого суспільства

Посилання

Дерріда Ж. (2000). Цілі людини. Після філософії: кінець чи трансформація? Упоряд. К. Байнес. Київ: Четверта хвиля. С. 114–145.

Кастельс М. (2007). Інтернет-галактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Пер. з англ. Київ: Ваклер. 304 с.

Appadurai A. (1996). Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization. Minneapolis. 229 p.

Bai C., Dallasega P., Orzes G., Sarkis J. (2020). Industry 4.0 technologies assessment: A sustainability perspective. International Journal of Production Economics. DOI: 10.1016/j.ijpe.

Bhabha H. (1996). Unsatisfied: Notes on vernacular cosmopolitanism. Text and Nation: Cross-disciplinary essays on cultural and national identities, pp. 191–207.

Bhabha Homi K. (1990). Nation and Narration. Routledge. http://ereserve.library.utah.edu/Annual/SPAN/4900/Guevara/what.pdf.

Fayol Henri (1917). Administration industrielle et générale. Paris: Dunod et Pinat. 174 p.

Jonas H. (2001). The Phenomenon of Life: Toward a Philosophical Biology. Northwestern University Press.

Karl Polanyi. Hungarian politician. Britannica. Retrieved 3 August 2022. https://www.britannica.com/biography/Karl-Polanyi.

Latour B. (1987). Science in Action: How to Follow Scientists and Engineers through Society. Harvard University Press.

Latour B. (2012). We Have Never Been Modern. Harvard University Press.

Maslow A. H. (1943). A Theory of Human Motivation. Psychological Review, 50, 370–396. https://psychclassics. yorku.ca/Maslow/motivation.htm.

Mayo George Elton (1972). Psychology of Pierre Janet. London: Greenwood Press; Routledge, reprint edition 2013.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Грицюк , В. М. (2026). ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТУ ЛЮДИНИ ВІД КЛАСИЧНОГО РАЦІОНАЛІЗМУ ДО ПОСТМОДЕРНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ. Культурологічний альманах, (2), 194–199. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.23