СВІТОГЛЯДНІ ЦІННІСНІ ЗРУШЕННЯ У ВІЙСЬКОВИХ ДОКТРИНАХ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз світоглядних та ціннісних трансформацій, що відбуваються у сучасних військових доктринах під впливом глобалізаційних процесів, технологічної революції, зміни характеру воєн та соціокультурної еволюції суспільств. Особливу увагу приділено гуманітарному виміру військової політики та інтеграції гендерної компоненти у воєнну стратегію. Проаналізовано перехід від індустріальної моделі війни до мережево-технологічної, а також інтеграцію гендерного виміру як складника доктринальних змін. Окремо досліджено роль жінок у Збройних Силах як носіїв соціокультурних цінностей, що впливають на характер військової організації та стиль лідерства. Обґрунтовується теза, що доктрина є не лише нормативно-стратегічним документом, а відображенням культурного коду нації, її антропологічних уявлень та аксіологічних орієнтирів. Проаналізовано доктринальні зміни у контексті сучасної війни високої інтенсивності. Розглянуто концептуальні зрушення від традиційної мілітарної парадигми до адаптивних, мережевих та людиноцентричних моделей ведення війни. Показано, що міжнародне гуманітарне право є результатом тривалого історичного процесу, спрямованого на гуманізацію війни. Воно поєднує юридичні, моральні та політичні елементи і становить одну з ключових складових сучасного міжнародного правопорядку. Також окреслено, що МГП є результатом довготривалої історичної еволюції, у процесі якої людство поступово формує правила співіснування навіть у найекстремальніших умовах конфлікту. У цьому сенсі гуманітарне право можна розглядати як один із фундаментальних інструментів цивілізаційного самозбереження людства. Також досліджено, шо попри значні досягнення, сьогодні МГП стикається з новими викликами, пов’язаними з розвитком технологій, зміною характеру конфліктів, зростанням ролі недержавних акторів, надмірною технократизацією, етичними дилемами автономних систем та інституційним опором змінам. Метаантропологічний аналіз дозволяє побачити міжнародне гуманітарне право не лише як правову систему, але як глибокий культурний феномен, що відображає прагнення людства обмежити руйнівну силу війни. Водночас враховуються важливі етичні імперативи: використання ШІ у військових цілях, що викликає дискусії про моральну відповідальність, ризики помилок алгоритмів і потенційні загрози для цивільних. Зроблено висновки, що світоглядні трансформації є стратегічним чинником бойової ефективності держави, а ціннісні зрушення є стратегічною основою сучасних військових доктрин: технологічна революція змінює характер війни та структуру управління, гендерна інтеграція підвищує соціальну легітимність і адаптивність армії, а український досвід підтверджує важливість моральної стійкості та інституційної довіри