СВІТОГЛЯДНІ ВИТОКИ АРАБСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

Автор(и)

  • Уляна Вікторівна Хамар

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.23

Ключові слова:

Arabic philosophy, Muslims, religion, Islam, Koran, Arab Caliphate, Semites, Greek science, symbolism

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питань витоків і основних напрямів розвитку арабської філософії як поняття, під яким прийнято розуміти умовне позначення філософії мусульманських країн, які входили до складу Арабського халіфату. Мету роботи визначено як потребу теоретичного обґрунтування джерел виникнення та розвитку арабської філософії. Розкрито змістову амбівалентність цього феномену, визначено релігійні переконання, які містилися в основах сповідування ісламу. Описано, що являв собою тотемізм як первісна форма релігії семітських народів. Детально опрацьовано етапи виникнення та інтеграції ісламу в життя арабського народу, роль і значення Корану в формуванні ставлення до віруючих і представників інших релігійних переконань. Обґрунтовано, що проблема походження людини належить до головних з-посеред проблематики священної книги мусульман. Коротко подано та охарактеризовано три основні філософські школи (мутакаліти, мутазиліти й представники суфізму), базові ідеї, які є основою розрізнення їхніх учень. Обґрунтовано, що найважливішим духовним джерелом арабської філософії поряд з ісламом стала грецька наука. З’ясовано зміст поняттєво-категорійного апарату арабської філософії. У висновках зауважено, що унікальність арабо-мусульманської філософської думки зводиться до того, що вона підходила до праць грецьких авторів з дослідницьких позицій, фактично ставши одним із джерел, які збагатили людську думку загалом.

Посилання

Bosworth C.E. (2010). GEOFFREY KHAN, Arabic Documents from Early Islamic Khurasan (Studies in the Khalili Collection, Volume V). Journal of Semitic Studies. Vol. 55, No. 2. P. 618–620. URL: https://doi.org/10.1093/jss/fgq025 (дата звернення: 29.11.2022).

Brody A.J. (1999). Each Man Cried Out to His God: The Specialized Religion of Canaanite and Phoenician Seafarers. Harvard Semitic museum publications. 1999. URL: https://www.academia.edu/6579964/_Each_Man_Cried_Out_to_ His_God_The_Specialized_Religion_of_Canaanite_and_Phoenician_Seafarers_Harvard_Semitic_Monographs_series_ no_58_Atlanta_GA_Scholars_Press_1998 (дата звернення: 29.11.2022).

Гуессаб Карм Ель. (2017). Іслам як чинник регулювання суспільного та приватного життя в арабському суспільстві. Актуальні проблеми філософії та соціології. С. 29–31.

Йосипенко O. (2019). Парадокси концепту ідентичності: минуле та сучасність. Філософська думка. № 5. С. 90–102.

Латигіна Н.А. (2016). Іслам: шлях крізь століття : монографія. Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 360 с.

Macdonald D.B. (2022). Development of Muslim Theology, Jurisprudence, and Constitutional Theory. DigiCat. 406 р.

Москати С. (2012). Древние семитские цивилизации вавилоняне, ассирийцы, хананеи. Москва : Центрполиграф. 272 c.

Нильсен Д. (1937). Библейская религия в свете новейших археологических раскопок. Вестник древней истории. № 1. С. 94–113.

Нильсен Д. (1938). О древнеарабской культуре и религии. Вестник древней истории. № 3 (4). C. 36–48.

Rizvi, Sajjad Hayder. (2007). Mullā Ṣadrā Shīrāzī: his life and works and the sources for Safavid philosophy. 200 p.

Скляренко O.С. (2020). Етнічна ономастика : монографія: у 5 кн. Кн. 1: Світ арабів і арабський антропонімікон. Одеса : Астропринт. 284 с.

Stroumsa Guy G. (2021). The Idea of Semitic Monotheism: The Rise and Fall of a Scholarly Myth. Oxford University Press. 299 p.

Ухтомський А.О. (2012). Арабомовна філософія Середньовіччя. ТКДА. № 16. С. 175–192.

Фаминцын А.С. (1895). Древнеарийские и древнесемитские элементы в обычаях, обрядах, верованиях и культах славян. Этнографическое обозрение. 50 c.

Feener R.M. (2017). Muslim Cultures and Pre-Islamic Pasts: Changing Perceptions of “Heritage”. The Making of Islamic Heritage. Singapore. P. 23–45. URL: https://doi.org/10.1007/978-981-10-4071-9_3 (дата звернення: 29.11.2022).

Wang Shutao. Religious Roots of Europe Master’s Thesis: The Origins of Islam in the Arabian Context University of Bergen Department of Archaeology, History, Cultural Studies and ReligionSpring. 2016. URL: https://bora.uib.no/ bora xmlui/bitstream/handle/1956/12367/144806851.pdf?sequence=4&isAllowed=y. (дата звернення: 29.11.2022).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Як цитувати

Хамар, У. В. (2022). СВІТОГЛЯДНІ ВИТОКИ АРАБСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ. Культурологічний альманах, (3), 176–182. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.23