СЕМІОТИКА MEDIEVAL CORE У СУЧАСНИХ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.52

Ключові слова:

семіотика культури, medieval core, Середньовіччя, сучасні арт-практики, інтертекстуальність, культурна пам'ять, симулякр, гіперреальності, цифрова естетика

Анотація

У статті досліджується семіотичний аспект феномену medieval core, характерною ознакою якого є актуалізація і відтворення елементів середньовічної культури. Основою методологічної стратегії дослідження є семіотичний підхід; також були використані історико-логічний та системний підходи, методи культурологічної компаративістики та іконографічного аналізу. Обґрунтовано, що medieval core у сучасних культурно-мистецьких практиках є багаторівневою системою знаків, що поєднує архітектурні, аудіовізуальні та тілесно-пластичні комунікативні коди. Цей феномен функціонує як інструмент сакралізації простору, переосмислення історичної пам’яті та конструювання альтернативної символічної реальності. Семантична структура medieval core амбівалентна. З одного боку, цей феномен можна розглядати як симулякр Середньовіччя, де створюється стилізований образ епохи, що репрезентується незалежно від історичних фактів і функціонує як самодостатня естетична конструкція. З іншого боку, medieval core виступає механізмом культурної інтерпретації, в якому Середньовіччя постає як семіотичний ресурс для переосмислення кризових станів сучасності і формування своєрідної культурної ідентичності, а саме: самоусвідомлення і самопрезентація через традиційні ідеали «лицарської гідності», «героїзму», «сакральності», яких так бракує в сучасному стохастичному світі. У цьому контексті він виконує компенсаторну та ідентифікаційну функції, формуючи нову модель культурної комунікації, де минуле стає активним елементом символічного виробництва теперішнього.

Посилання

Артюх В. (2025). Русь мобілізована: рецепція Середньовіччя в історіософії українського націоналізму (20–40 рр. ХХ ст.). Актуальні питання у сучасній науці, 8, 670–680. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2025-8(38)-670-680.

Барт Р. (2008). Міфології. Пер. з фр. Кравця Я. Київ: Основи. 312 с.

Бодріяр Ж. (2004). Симулякри і симуляція. Пер. з фр. Ховхуна В. Київ: Основи. 230 с.

Васильковська М. (2016). Історична ностальгія: пошук ідентичності в епоху глобалізації. Наукові записки НаУКМА. Теорія та історія культури. 179, 5–9.

Головей В. Цапяк М. (2024). Комунікативна природа танцю: семіотичний аспект. Fine Arts and Cultural Studies, 2, 121–128. https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-16.

Головей В. (2013). Репрезентація сакрального в мистецтві: філософсько-естетичний аналіз: автореф. дис. ...д-ра філос. наук: 09.00.08. Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. Луганськ. 35 с.

Жовтянська В. (2020). Психологія репрезентацій дійсності. 347 с.

Прокопенко І. (2022). Щоразу, коли змушений помовчати. Kyiv daily. URL: https://kyivdaily.com.ua/myhajloskop/.

Чеченя К. (2001). Ансамбль давньої музики. Енциклопедія сучасної України (ЕСУ). Том 1.

Assmann J. (2008). Communicative and cultural memory. Cultural Memory Studies: An International and Interdisciplinary

Handbook. Ed. by A. Erll, A. Nünning. Berlin. New York: Walter de Gruyter, 109–118.

Cochrane L. (2025). From dark academia to medievalcore: fashion is embracing our need for escapism. The Guardian. 22 sep. URL: https://www.theguardian.com/commentisfree/2025/sep/22/dark-academia-medievalcore-fashion-embracing-need-escapism.

Costea I. (2023). Medievalism. Historiographic Markers. Studia Universitatis Babeș-Bolyai Historia, 68(1), 131–160. https://doi.org/10.24193/subbhist. 2023.1.07.

D’Arcens L. Lynch A. (2014). International Medievalism and Popular Culture. Amherst. NY: Cambria Press. 294 s.

Eco U. (2016). La struttura assente: la ricerca semiotica e il metodo strutturale. Milan: La nave di Teseo. 590 s.

Eco U. (1990). Travels in Hyperreality. New York: HarperCollins (Houghton Mifflin Harcourt). 324 s.

Fugelso K. (2023). Ed. Medievalism in Play. Studies in Medievalism XXXII: Boydell & Brewer. https://doi.org/10.1017/9781800109438.

Gibbons A. (2019). Contemporary Art and Memory: Images of Recollection and Remembrance. Bloomsbury Visual Arts. 208 s.

Karpov V. Syrotynska N. (2018). Medieval and contemporaneity world-visual and art parallels. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 177–182.

Maggio S. Fritsch S. Henrique V. (2011). There and Back Again: Tolkien’s The Lord of the Rings in the Modern Fiction. Revista eletrônica, 2, 1–19.

Matthew M. Reeve (2018). Living in the New, New Middle Ages.

Meesupya P. Kittisakdinan L. (2025). Architecture and Videogame. The Spatial Connectivity and Digital Twinning.

Journal of Architectural. Planning Research and Studies (JARS), 22(1), 1–27. https://doi.org/10.56261/jars.v22.269657.

Nora P. (1984). Les lieux de mémoire. Vol. 1: La République. Paris: Gallimard. 674 s.

Young J. (2019). Medievalism in A Song of Ice and Fire and Game of Thrones. Mythlore: A Journal of J.R.R. Tolkien, C.S. Lewis, Charles Williams, and Mythopoeic Literature, 37(1), 248–251.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Головей , В. Ю., & Багірова, І. Е. (2026). СЕМІОТИКА MEDIEVAL CORE У СУЧАСНИХ КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИКАХ. Культурологічний альманах, (2), 447–455. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.52

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ