ТУРИСТИЧНІ ДЕСТИНАЦІЇ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ КИЄВА ХІХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Павло Михайлович Берест
  • Степан Іванович Дичковський

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.25

Ключові слова:

туристичні дестинації, культурологія туризму, соціокультурний розвиток туризму, культура Києва, ХІХ століття

Анотація

Метою статті є дослідження, аналіз й осмислення соціокультурних процесів, що відбувались протягом ХІХ століття в Києві, а також їхній вплив на зародження туристичних дестинацій; окреслення взаємозв’язку між цими процесами; започаткування ґрунтовного вивчення соціокультурного простору Києва у прив’язці до впливу еволюцію туристичних дестинацій, в контексті культурного стану всього суспільства. Актуальність роботи полягає в недостатньому вивчені культурологічних складових зародження туристичних дестинацій у прив’язці до ситуації в соціокультурному просторі Києва. Основними методами дослідження є методи аналізу, синтезу, історико-емпіричний, бібліографічний, генетичний та інші міждисциплінарні та культурологічні методи. Наукова новизна роботи полягає у необхідності осмислення й аналізу взаємозв’язку етапів, що відбувались в соціокультурному просторі міста, з процесами зародження туристичних дестинацій за допомогою культурологічних студій; у виявленні й уточненні комплексного впливу цих двох факторів на культурний розвиток суспільства. Результатом є аналіз культурних складових частин зародження туристичних дестинацій як важливого соціокультурного явища, виявлення основних віх соціокультурних трансформацій в просторі міста Києва протягом всього ХІХ століття. Висновками також є формулювання, що загальний рівень освіченості й культури, діяльність дослідників і вчених, випуск путівників та інших друкованих видань, а також наявність зручних шляхів сполучень, готелів та іншої інфраструктури не лише сприяють підвищенню привабливості міста як мети подорожі, але й формують загальний рівень свідомості в суспільстві. Перспективи подальших досліджень полягають у продовженні всебічних і ґрунтовних культурологічних студій процесів зародження та розвитку туристичних дестинацій з урахуванням важливості оцінки впливу стану розвитку суспільства та соціокультурного простору на ці процеси.

Посилання

Андросова Д.В., Маркова О.М. (2022). Антропологія та культурологія: методологічні пересічення й антитези. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. № 2. С. 3–8.

Валишевский К. (1990). Преемники Петра. Репринтное издание 1912 года. Москва : СП «ИКПА». 360 с.

Венгерська В.О. (2011). Український національний проект та російські столиці в ХІХ ст. Гілея: Науковий вісник. № 5(47). С. 12–17.

Золоті Ворота. Офіційна веб-сторінка Національний заповідник «Софія Київська». URL: https://st-sophia.org.ua/uk/muzeyi/zoloti-vorota/zoloti-vorota/ (дата звернення: 20.11.2022).

Котляр М.Ф., Левітас Ф.Л., Тараненко М.Г. (2000). З історії самоврядування та демократії у Києві. Київ : Інститут громадянського суспільства. 248 с.

Огієнко І.І. (1993). Українська церква: Нариси з історії Української православної церкви. Київ : Видавництво «Україна». 284 с.

Про театр. Офіційна веб-сторінка Національної опери України. URL: https://opera.com.ua/about/istoriyateatru (дата звернення: 20.11.2022).

П’ятакова О. (2000). Перший міський театр у Києві. Газета «День». № 19. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/pershiy-miskiy-teatr-u-kiievi (дата звернення: 20.11.2022).

Скорбь киевлян о потере магдебургского права (1835 г.). Киевская старина. Київ, 1882. Т. 2, № 5. С. 352–357.

Соляник С.Ф. (2010). Туризм як соціоетичний чинник суспільного життя : автореф. дис. канд. пед. наук : 09.00.03 ; Нац. пед. ун-т ім. М. Драгоманова. Київ. 20 с.

Устименко Л.М., Крупа І.П. (2021). Національні культурні маршрути як чинник розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Питання культурології. Київ. № 37. С. 222–230.

Cros H. & McKercher B. (2015). Cultural tourism (2nd ed.). London : Routledge. 270 p.

Richards G. (2016). The challenge of creative tourism. Ethnologies. № 38(1-2). P. 31–45.

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IV. Red.F. Sulimierski, B. Chlebowski, W. Walewski. Warszawa. URL: http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IV/ (дата звернення: 30.10.2022).

Ziarkowski D. (2021). Przewodniki turystyczne i ich znaczenie dla popularyzacji ustaleń polskiej historiografii artystycznej do końca XIX wieku. Kraków Wydawnictwo Księgarnia akademicka. 642 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-22

Як цитувати

Берест, П. М., & Дичковський, С. І. (2022). ТУРИСТИЧНІ ДЕСТИНАЦІЇ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ КИЄВА ХІХ СТОЛІТТЯ. Культурологічний альманах, (3), 190–198. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.25