ЛІТЕРАТУРНИЙ ФЕЙК ТА ФЕЙКОВЕ АВТОРСТВО ЯК ЯВИЩА МЕРЕЖЕВОЇ ТЕКСТОВОЇ КУЛЬТУРИ ТА МЕДІАРЕДАГУВАННЯ

Автор(и)

  • Ірина Василівна Григоренко Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0003-4256-0367
  • Олена Володимирівна Дияк Український державний університет імені Михайла Драгоманова https://orcid.org/0000-0003-2295-9653

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.33

Ключові слова:

мережеве текстотворення, комунікація у метавсесвіті, медіаредагування, фейк, літературний фейк, фейкове авторство, фейкова цитата

Анотація

Однією із ключових проблем побутування текстів в інтернет-просторі є фейки, зокрема літературні (фейкові цитати та фейкове авторство). Фейкові цитати є різновидом дезінформаційного контенту в сучасному цифровому медіапросторі. Це потребує особливої уваги фахівців з медіаредагування, адже явище вкрай поширене, оскільки фейкові цитати зокрема та фейкові тексти й фейкове авторство загалом функціонують як засіб підвищення переконливості повідомлення через приписування окремих висловлювань авторитетним особам: письменникам, науковцям, політикам чи громадським діячам. Літературні фейки та містифікації існують також у метавсесвіті, набуваючи нових цифрових форм через використання штучного інтелекту, генеративного тексту та віртуального простору. У тривимірних цифрових світах підробка авторства, текстів або цілих літературних подій стала значно масштабнішою, ніж у класичній паперовій чи традиційній веблітературі. Метавсесвіт стирає межу між автором, ШІ і персонажем. Це робить критичне мислення та цифрову автентифікацію головними інструментами не тільки для сучасного читача й творця мережевих текстів, а й для медіаредактора. З позицій медіаредагування проблема фейкових цитат набуває особливої актуальності, оскільки редактор є ключовим у процесі контролю достовірності інформації. Одним з основних завдань редакторської діяльності є верифікація фактів, джерел і цитованих висловлювань перед їх оприлюдненням. Використання неперевірених цитат у журналістських матеріалах, інтернет-виданнях або соціальних медіа не лише знижує якість контенту, а й може спричиняти репутаційні ризики для медіа.

Посилання

Андрос М. Є. (2022). Феномен цифрового сприймання та сприйняття освітньої інформації. URL: https://lib.iitta.gov.ua/735176/2/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D1%81_%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1 %86%D1%96%D1%97.pdf

Андрос М. Є. (2023). Віртуалізація освітнього процесу: місце та роль інформації. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/739026/1/Andros_Virtual_NAU.pdf

Артамонова І. М. (2007). Інтернет як специфічний тип масмедійного тексту (на матеріалах українського сектору мережі). Вісник Сумського державного університету. Серія Філологія, 2. URL: https://files.core.ac.uk/download/pdf/14041386.pdf

Головань Д. (2023). У мережі масово поширюють фейкові вірші Шевченка про зраду в Україні. URL: https://chytomo.com/u-merezhi-masovo-poshyriuiut-fejkovi-virshi-shevchenka-pro-zradu-v-ukraini/

Казарін П. (2024). Чому ми віримо фейкам, а правду ігноруємо. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/kazarin-rozpoviv-chomu-lyudi-ohoche-viryat-feykam-50406363.html

Кіца М. (2017). Особливості та методи виявлення фейкової інформації в українських ЗМІ. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» (Журналістські науки), 883 (1), 30–35.

Марків О. Т., Григоренко І. В., Зарівна О. Т. (2025). Комунікація в метавсесвіті: парадигма імерсивної медіакомпетентності журналістів і філологів нового покоління. Вісник гуманітарних наук, 12. https://doi.org/10.5281/zenodo.17530144

Медведєва М. О., Миколайко В. В. (2025). Метавсесвіт і його місце у формуванні цифрової грамотності майбутніх учителів інформатики. Вісник науки та освіти, 4 (34), 1445–1462. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2025-4(34)-1445-1462.

П’ятаченко C. (2024). Особливості функціонування літературних фейків у соціальних мережах та принципи літературознавчого фактчекінгу. Збірник наукових праць IІІ Науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців «Cучасний масовокомунікаційний простір: історія, реалії, перспективи». Суми : Сумський державний університет. C. 80–85.

Панчук Д. М. (2022). Фейк. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фейк

Почепцов Г. (2018). Фейк. Технології спотворення реальності. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». 175 с.

Шевченко В. (2018). Фактчекінг і верифікація у журналістській роботі. Образ, 1 (27), 140–153. https://doi.org/10.21272/2415-8496-2018-1(27)-140-153

Шевченко Л., Дергач Д. (2024). Лінгвістичні технології фактчекінгу в інформаційних жанрах сучасних масмедіа. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 49, 77–100. https://doi.org/10.17721/APULTP.2024.49.77-100

Ярмоленко Н., Салтовська Н. (2025). Тарас Шевченко: фольклорні та інтернетлорні візії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 1 (37), 100–108. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2025.37

Єшкілєв В. (2020). Про власників вподобайок. Репортер. URL: https://report.if.ua/statti/volodymyr-yeshkilyev-pro-vlasnykiv-vpodobajok/

Фейсбук. Остап Українець. (2023). URL: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid024c4DW3cPHqSMeW7RubUrgEr9pvXPShhayxUSudjVE3XDg61K1B2Qetp3VyrUyoS5l&id=100001515094776&fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAYnJpZBExRUJwcDJBdXpPU3h4OWN4V3NydGMGYXBwX2lkEDIyMjAzOTE3ODgyMDA4OTIAAR6wAVsgv5KruZB9QrXaThdbUxvlc7yshZzqseSCK85J72agN6YkKgcwBfrE2A_aem_ sGHZhbrVSRUMau0X6iFOPQ

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-27

Як цитувати

Григоренко, І. В., & Дияк, О. В. (2026). ЛІТЕРАТУРНИЙ ФЕЙК ТА ФЕЙКОВЕ АВТОРСТВО ЯК ЯВИЩА МЕРЕЖЕВОЇ ТЕКСТОВОЇ КУЛЬТУРИ ТА МЕДІАРЕДАГУВАННЯ. Культурологічний альманах, (3), 294–303. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.33

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають