ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ВЕКТОРИ МЕДІАМАРКЕТИНГУ: ФАХОВА АНАЛІТИКА ТА МЕДІА ЯК НАВІГАЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА ФОРМУВАННЯ КОГНІТИВНОЇ МЕДІАГРАМОТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.39Ключові слова:
медіамаркетинг, цифрове інформаційне середовище, навігаційна інфраструктура медіа, когнітивна медіаграмотність, відповідальна аналітика, довіра до медіаАнотація
У статті досліджено трансформацію медіамаркетингу в умовах цифрової епохи через концептуалізацію медіа як навігаційної інфраструктури інформаційного середовища та осмислення навігаційно-когнітивної медіаграмотності аудиторії. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі медіамаркетингу, орієнтованої переважно на залучення уваги та просування контенту, до моделі керування інформаційною видимістю, довірою, репутацією та процесами інтерпретації інформації. Показано, що в умовах платформізації, алгоритмізації та інформаційного перенасичення медіа поступово починають виконувати не лише функцію поширення інформації, але й функції її відбору, структурування, фільтрації, верифікації та контекстуалізації. Відповідно, конкурентна цінність медіа дедалі більше визначається не оперативністю як такою, а здатністю забезпечувати аудиторію якісним контекстом, аналітичним поясненням та інформаційною навігацією. Окрему увагу приділено взаємозв’язку медіаграмотності аудиторії та ефективності медіамаркетингових стратегій, що ґрунтуються на довірі, репутаційному капіталі та відповідальній роботі з інформацією. Визначено, що навігаційна медіаграмотність є важливою компетентністю цифрової аудиторії, яка забезпечує здатність орієнтуватися в алгоритмічно організованому інформаційному середовищі, визначати релевантні джерела та вибудовувати власний інформаційний маршрут. Когнітивну медіаграмотність розглянуто як здатність критично осмислювати інформацію, розпізнавати маніпулятивні впливи та усвідомлено формувати смисли в умовах інформаційного й формалізованого тиску. Обґрунтовано, що поєднання навігаційної функції медіа, когнітивної медіаграмотності аудиторії та відповідального медіамаркетингу формує нові передумови суспільної та конкурентної стійкості медіа.
Посилання
Балабанова К. (2024). Аналіз тенденцій медіаспоживання в Україні за 2022–2024 роки. Інтегровані комунікації. № 1 (17). С. 32–36. DOI: https://doi.org/10.28925/2524-2644.2024.173.
Вайнберг Р. (2018). Замість об’єктивності: що потрібно журналістиці. MediaLab Online. URL: https://medialab.online/news/zamistobjektyvnosti.
Громадське радіо. Під час війни серед українців зростає критичне мислення і довіра до професійних медіа. URL: https://hromadske.radio/podcasts/viyna-informatsiynyy-marafon/pid-chas-viyny-sered-ukraintsiv-zrostaie-krytychne-myslennia-i-dovira-do-profesiynykh-media-analityk.
Красноступ Г. (2025). Дослідження медіаспоживання: навіщо вони потрібні та чи варто змінювати підходи. Детектор медіа. URL: https://detector.media/infospace/article/244809/2025-10-13-doslidzhennya-mediaspozhyvannya-navishcho-vony-potribni-ta-chy-varto-zminyuvaty-pidkhody.
Красноступ Г. (2024). Саморегулювання у сфері медіа: правові аспекти. Інформація і право. № 2 (49). С. 33–43. DOI: https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.2(49).306105.
Марків О., Марків І., Білорусцева Т. (2023). Складові механізму саморегуляції в медіа: правові засади, журналістські стандарти, медіаграмотність, маркетингові стратегії. Культурологічний альманах. Вип. 1. С. 181–187. DOI: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.24.
Марків О. (2024). Медіаменеджмент і медіамаркетинг: концепти, стратегії, практики: навчальний посібник. Київ: вид-во УДУ ім. Михайла Драгоманова. 116 с. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/44126/Mediamenedzhment%20i%20mediamarketynh.pdf?sequence=1.
«МедіаТрек 2025»: Суспільне спільно з партнерами презентувало масштабне дослідження медіаспоживання українців. Суспільне Мовлення. 13 жовтня 2025. URL: https://corp.suspilne.media/novyny/64309-mediatrek-2025-suspilne-spilno-z-partneramy-prezentuvalo-masshtabne-doslidzhennya-mediaspozhyvannya-ukrayintsiv.
Мельник Р. (2023). В Україні презентували візію медіасфери до 2030 року: прозорі ЗМІ, фахові журналісти і грамотне населення. Детектор медіа. URL: https://detector.media/infospace/article/213589/2023-06-30-v-ukraini-prezentuvaly-viziyu-mediasfery-do-2030-roku-prozori-zmi-fakhovi-zhurnalisty-i-gramotne-naselennya.
Nielsen R., Fletcher R. (2023). Comparing the platformization of news media systems: A cross-country analysis. European Journal of Communication. Vol. 38 (5). P. 484–499. DOI: https://doi.org/10.1177/02673231231189043.
Петренко, Г. (2026). Криза довіри, яку медіа воліли б не помічати. Детектор медіа. URL: https://detector.media/infospace/article/248420/2026-03-18-kryza-doviry-yaku-media-volily-b-ne-pomichaty.
Саморегулювання: як медіа формують інститут довіри в умовах війни. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 12 травня 2025. URL: https://webportal.nrada.gov.ua/samoregulyuvannya-yak-media-formuyut-instytut-doviry-v-umovah-vijny.
Семенюта І. (2023). Майбутнє – за якісними медіа, які працюватимуть задля довіри аудиторії. Детектор медіа. URL: https://detector.media/community/article/217981/2023-10-12-maybutnie-za-yakisnymy-media-yaki-pratsyuvatymut-zadlya-doviry-audytorii.
Сидоренко Т. (2026). Медіаспоживання та довіра до соціальних мереж у сучасному інформаційному середовищі. Наукові записки Таврійського національного університету імені В. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Т. 37 (76). № 1. Ч. 2. С. 250–255. URL: http://philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2026/1_2026/ part_2/42.pdf.
Формування особистості під впливом медіа: колективна монографія (2025). Запоріжжя: БДПУ; Київ: ФОП Самченко А. 180 с. URL: https://dspace.bdpu.org.ua/server/api/core/bitstreams/9fc5b2dd-e84c-4052-8fe4-35782afa6b84/ content.
Чабарай Г., Андрійчук К., Луцюк Л. (2025). Довіра – це валюта медіа: як пройшла дискусія про білі списки на ДМФ. Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/monitorings/dovira-tse-valyuta-media-yak-projshla-dyskusiya-pro-bili-spysky-na-dmf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




