ПРАКТИКА HANDMADE ЯК ГЛОБАЛЬНИЙ ПРОЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.32Ключові слова:
культурологічний підхід, соціокультурний контекст, соціокультурні умови, декоративноужиткове мистецтво, практика handmade, глобалізаціяАнотація
У статті розглядаються основні характеристики умов виникнення та побутування практики handmade в культурному контексті сучасності. Констатується, що практика handmade є новітньою (посткласичною) формою побутування декоративно-ужиткового мистецтва. Визначаються основні характеристики практики handmade. Особливу увагу приділено умовам їх формування, однією з яких є культурний контекст глобалізованого світу. Описується вплив інформаційних технологій на генезу практики handmade, яка сформувалась та розвивається переважно в мережі інтернет. Сучасний стиль та ритм життя в умовах глобалізованого суспільства вимагає змін в повсякденному бутті. Це стосується й дозвіллевих практик, хобі, зміни підходів до планування вільного часу. З одного боку, ритм сучасного життя в умовах великого міста є більш швидким у порівнянні з класичним періодом історії людства. З іншого – сучасні інформаційні технології дозволяють представникам певних професій самостійно та з великим ступенем свободи формувати співвідношення робочого та вільного часу. Водночас великі емоційні навантаження, інформаційний шум, пришвидшення ритму життя, зростання рівня соціальної відповідальності вимагають до пошуку практик, які можуть допомогти з вирішенням соціокультурних проблем в контексті глобалізованого суспільства. Крім того, виклики сучасного світу стосуються не тільки особистості, але й представляють собою певну загрозу для національних культур. Деякі дослідники виказують занепокоєння щодо збереження автентичності окремих культурних систем за умов формування глобалізованого інформаційного суспільства. Одним із шляхів вирішення таких проблем є практика handmade, яка може мати вплив як на особистість (шляхом реалізації за допомогою свого інструментарію вирішення певного комплексу соціокультурних викликів), так і на національні культури (шляхом популяризації, розповсюдження та інтеграції в сучасне культурне поле національних семантичних кодів). Крім того, робиться висновок про поліваріативність культурних процесів в сучасному глобалізованому світі.
Посилання
Ареф’єва А. (2019). Глобалізаційні процеси в культурі сучасності. Гілея: науковий вісник : зб. наук. пр. № 116(1). С. 185–189.
Герасіна Л. (2015). Глобалізація. Політологічний енциклопедичний словник / ред. М. Требіна. Харків. С. 146–148.
Гантінґтон С. (2006). Протистояння цивілізацій та зміна світового порядку / Пер. з англ. Н. Климчук. Львів. 474 с.
Данильян О., Дзьобань О. (2003). Глобалізація культури: протиріччя та тенденції розвитку. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». № 2(33). С. 29–41.
Малиновский П.В. (2004). Глобализация 90-х годов: время выбора (вступительная статья). Глобализация: контуры XXI века. Москва. С. 5–49.
М’язова І.Ю. (2008). Міжкультурна комунікація: зміст, сутність та особливості прояву (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03. Київ. 38 с.
Назаретян А.П. (1997). Синергетика в гуманитарном знании. Обществ. науки и современность. № 2. С. 91–98.
Фукуяма Ф. (2005). Конец истории и последний человек / Пер. с англ. М. Левиной. Москва. 432 с.
Хоффман С. (2003). Столкновение глобализаций. Россия в глобальной политике. Москва, 2003. Т 1. С. 78–91.
