NATIONAL MUSEUMS IN UKRAINE AT THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY

Authors

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.4

Keywords:

museology, national museum, nation building, Ukrainian national movement, Ukrainian revolution

Abstract

The article examines the development of Ukrainian national museums at the beginning of the 20th century. The “long” 19th century was an era of modernization, the formation of modern society, and the formation of modern nations. For the period of the late 19th – early 20th centuries the transformation of museums into a cultural norm of urban life was characteristic. A wide museum network operated in the Ukrainian lands that were part of the Russian and Austro-Hungarian empires at that time. The museums worked in the Ukrainian lands of the empires under different conditions. In the Russian Empire, there were strict restrictions on the activities of Ukrainian institutions, in the Austro-Hungarian Empire, the Ukrainian national movement had better conditions, in particular, in the development of Ukrainian cultural and scientific institutions. This period was characterized by the opening of such museum institutions as national museums in European countries. The National Museum is an institution representing the national historical and cultural heritage. The purpose of the proposed article is to study the history of museums that covered the history and culture of Ukraine in the context of characterizing them as national Ukrainian museums. The methodological basis of the article is the modernist approach to defining the nation, in particular the concept of “imagined communities” by Benedict Anderson and the “invention of traditions” by Eric Hobsbawm. The article examines the activity of Ukrainian national museums in the context of the formation of such museums in other countries at the same time, as well as the development of the museum in Ukrainian lands, the processes of nationbuilding, and the development of the Ukrainian national movement. Museums played a leading role in the formation of the Ukrainian nation; they were used by representatives of the national movement. Examples of Ukrainian national museums that operated at the beginning of the 20th century, as well as during the period of the Ukrainian Revolution of 1917–1921, in our opinion, were: the National Museum in Lviv, the Vasyl Tarnovsky Museum of Ukrainian Antiquities of the Chernihiv Provincial Zemstvo, the Kyiv Art-Industrial and Scientific Museum. On the basis of the latter, during the Ukrainian Revolution, it was planned to create the Ukrainian National Museum.

References

Андерсон Б. (2001). Уявлені спільноти. Київ : Критика. 276 с.

Aronsson P., Elgenius G. (2011). Making National Museums in Europe – A Comparative Approach. Building National Museums in Europe 1750–2010: Conference Proceedings from EuNaMus, European National Museums: Identity Politics, the Uses of the Past and the European Citizen. Bologna 28–30 April. P. 5–20.

Банах В. (2020). Національний музей у Львові (1905–1939): науково-фондова робота. Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Історія». № 4/46, С. 89–105.

Berger S. (2015). National Museums in between Nationalism, Imperialism and Regionalism, 1750–1914. National Museums and Nation-building in Europe 1750–2010. Mobilization and legitimacy, continuity and change. P. 13–32.

Гентош Л. (2016). Митрополит Андрей Шептицький як засновник та меценат Національного музею у Львові: засади діяльності, пріоритети розвитку та історична спадщина. Краєзнавство. № 1/2. С. 212–220.

Гобсбаум Е. (2005). Вступ: винаходження традицій. Винайдення традицій. / За редакцією Ерика Гобасбаума та і Теренса Рейнджера. Київ : Ніка-Центр. 448 с.

Ернст Ф. (1929). Як збиралися малярські твори Шевченка у Всеукраїнському історичному музеї ім. Шевченка. Життя й революція. Кн. 3. С. 122–130.

Ковтанюк Н., Шовкопляс Г. (1999). Скарбниця історичної пам’яті України. Київська старовина. № 3–4. С. 63–80.

Лаєвський С., Линюк Л. (2002). Музей українських старожитностей В.В. Тарновського у часі і просторі. Скарбниця української культури : збірник наукових праць. Вип. 3. Чернігів. С. 5–8.

Надопта А. (2012). Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ–30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. № 4 (106). С. 758–774.

Розовик Д. (2002). Українське культурне відродження в роки національно–демократичної революції (1917–1920). Київ : ВПЦ «Київський університет». 311 с.

Рязанова Т. (1999). До сторіччя Київського музею старожитностей та мистецтв. Вісник УТОПІК. № 2. С. 44–55.

Федорова Л. (2011). Записка Адріана Прахова «Какой музей нужен и возможен в Киеве» у контексті історії заснування в Києві крайового музею. Київська старовина. 2011. № 3. С. 82 94.

Published

2023-06-28

How to Cite

Dvorkin І. В. (2023). NATIONAL MUSEUMS IN UKRAINE AT THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY. Культурологічний альманах, (1), 25–30. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.4

Issue

Section

HISTORY AND ARCHAEOLOGY