PHILOSOPHICAL FOUNDATIONS OF THE MODERN PARADIGM OF EDUCATION
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.18Keywords:
paradigm, education paradigm, approach, personalityAbstract
The article deals with the philosophical foundations of the modern paradigm of education. The main interpretations of the concepts of "paradigm" and "paradigm of education" by philosophers and educators are considered. It is determined that a paradigm is a set of scientific achievements, in particular theories, concepts, methods that have been developed and implemented in a particular field of research in a certain historical period of development. It is substantiated that modern education should be aimed at the development of personality of both individuals and humanity as a whole. It is noted that the modern educational paradigm is a certain standard which prescribes various concepts that are put into practice by scientists. It is found that the formation of the paradigm of modern education is influenced by the modern development of science and technology, based on the fact that education is subject to the modern requirements of society. The emphasis is placed on the spiritual, cultural, competent and humane personality, which, in combination with scientific and technological progress, will ensure the modern development of our country at the economic and European levels. We concluded that the combination of systemic, synergistic, cultural, axiological, anthropological, resource, personal and activity, humanistic, competence and student-centered approaches in the system of modern education will ensure the development and formation of a modern specialist who will be able to quickly and efficiently integrate into the European space. We believe that the combination of these approaches into a single concept of education will ensure: knowledge-intensive education; requirements for the education system should be common to all countries; education should ensure the formation of a personality with a new innovative type of thinking; after receiving professional education, a person should be able to creatively apply the acquired knowledge in professional activities and take full responsibility for the decision made; education should fully satisfy applicants; the modern paradigm of education should be humanistic and personalized.
References
Андрущенко Т. В. (2016). Ціннісна палітра європейського простору освіти (український вимір). Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 4 (49), 107–113.
Аносов І. П. (2002). Антропологічний підхід як детермінанта сучасних освітніх змін. Пост методика, 7/8.
Базалук О. (2010). Філософія освіти: її роль та місце в системі філософського знання. Філософські обрії, 23, 187–200.
Батченко Н., Михайлініченко М. (2020). Еволюція освітніх парадигм у сучасному дискурсі. Освітологія, 9. 29–37.
Гончаренко С. (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь.
Горбунова Л. В. (2019). Освіта для стійкого розвитку: до питання про концепти та методологію. Філософія освіти – Philosophy of Education, 1 (24), 52–78.
Добронравова І. С. (2003). Філософія науки і синергетика освіти. Вища освіта України, 2, 13–18.
Євтодюк А. В. (2002). Синергетичні засади моделювання освітніх систем: автореф. дис. ... канд. філос. наук: спец. 09.00.03. Київ.
Згуровський М. (2005). Шлях до інформаційного суспільства – від Женеви до Тунісу. Дзеркало тижня, 34 (562), 4–6.
Зязюн І. (2004). Людські якості є основоположними. Професійно-технічна освіта, 1, 15–16.
Педагогічна філософія (2010): колективна монографія / Б. І. Коротяєв, В. С. Курило, С. В. Савченко. Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ ім. Тараса Шевченка».
Лозова В. І. (2000). Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів. Харків: «ОВС».
Мельник Н. І. (2012). Гуманістична парадигма освіти як умова ефективної організації інклюзивної освіти в Україні. Вісник психології і педагогіки, 9.
Мілорадова Н. Е., Шевченко В. В. (2020). Компетентнісний підхід як методологічна основа дослідження професійної компетентності особистості. Габітус, 16, 233–237.
Огієнко О. І. (2008). Тенденції розвитку освіти дорослих у скандинавських країнах: монографія. Суми: Елада.
Пазенок В. (2010). Домінанти духовно-практичного світу мислителя. Філософські діалоги, 4 (1), 22–29.
Пєхота О. М. (2006). Особистісно орієнтоване навчання: підготовка вчителя. Миколаїв: «Іліон».
Савченко О. П. (2012). Вища педагогічна освіта України: актуальність інтеграційних процесів. Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць, 10, 217–224.
Сисоєва С. О., Соколовська І. В. (2010). Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження. Київ: Видавничий Дім «ЕКМО».
Філософія (2020): словник термінів та персоналій / В. С. Бліхар та ін. Киїів: КВІЦ.
Філософський енциклопедичний словник (2002): енциклопедія. НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди / голов. ред. В. І. Шинкарук. Київ: Абрис.
Чаплигін О. К. (1999). Творчий потенціал людини: від становлення до реалізації / соціально-філософський аналіз: монографія. Харків: Основа.
Олпорт Г. В. Личность в психологии. Москва: «КСП+»; Санкт-Петербург: «Ювенкта».
