FEATURES OF POTTERS’ WORK ORGANIZATION IN INDUSTRIAL ARTILS OF OPISHNYA IN 1929–1960
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.9Keywords:
potter, artel, production, working conditions, everyday life, Opishnya, Ukrainian RSR.Abstract
The article, based on publications in the district press from 1935 to 1940, archival materials of the National Archive of Ukrainian Pottery of the National Museum-Reserve of Ukrainian Pottery, the works of leading Ukrainian ceramologists, memories of former workers of the pottery, analyzes the peculiarities of the organization of the work of potters in the pottery artel of one of the largest pottery centers of Ukraine – Opishnya – during 1929–1960. The influence of the Soviet ideological and propaganda system on the scale of production activities in the workshops, the organization of production, the political consciousness of workers, and the creative work of craftsmen is emphasized. The positive and negative consequences of such influence are determined. The processes of transferring artisanal pottery production to the rails of industry were followed. The peculiarities and main differences in the work of the «Khudozhnii keramik» and «Chervonyi honchar» artel have been clarified. Exhibitions in which artel’s workers «Khudozhnii keramik» participated, and their results were systematized, as they were a kind of demonstration of the achievements of the workers of the investigated industrial enterprises of a certain period. It was the exhibitions that acted as a kind of indicator of the creative activity of the masters as opposed to the pure production activity. Particular attention is paid directly to the organization of the work of potters, namely, material and technical support, working conditions, salary level, workplace arrangement, working hours, access to additional services.
References
Веселов Г. (1937). Линник проти кооперування інвалідів. Сталінським шляхом. № 117–118. С. 4.
Високохудожні гончарські вироби для пушкінської виставки (1937). Сталінським шляхом. № 22. С. 1.
Гавриленко Г. (1926). Опішнянські гончарі. Всесвіт. № 18. С. 22–23.
Демченко Т. (1976). Книга спогадів. Національний архів українського гончарства Національного музею- заповідника українського гончарства. Ф. 4. Оп. 1. Од. зб. 1. 76 арк.
Демченко Т. (1941). Напередодні виборів. Сталінським шляхом. № 47. С. 2.
Демченко Т. Спогади. Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 425. 135 арк.
Дмитрієва Є. (1952). Мистецтво Опішні. Київ: Видавництво Академії архітектури Української РСР. 34 с.
Дніпровський Л. (1936). В широкі простори. Сталінським шляхом. № 67. С. 2.
Клименко О. (2016). Гончарство Опішного ХХ століття: артілі, заводи, домашнє виробництво. Народні художні промисли України: історія, сьогодення, перспективи: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (20 листопада 2015 р.). Київ. С. 170–181.
Лук’яненко О. (2019). «Найближчі друзі партії»: колективи педагогічних вишів України в образах щодення 1920-х – першої половини 1960-х років. Полтава: Видавництво «Сімон». 658 с.
Людтке А. (2010). История повседневности в Германии. Новые подходы к изучению труда, войны и власти. 271 с.
Максимович Г. (1967). Історія опішнянського заводу «Художній керамік». Національний архів українського гончарства Національного музею-заповідника українського гончарства. Ф. 4. Оп. 2. Од. зб. 2. 32 арк.
Метка Л. (2019). Гончарство Опішного в іменах його майстрів. Опішне: Українське Народознавство. 640 с.
Овчаренко Л. (2017). Гончарне шкільництво як визначальний фактор творчого розвитку українського традиційного гончарства (1894–1941). Опішне: Українське Народознавство. 1296 с.
Пошивайло О. (2010). Вершинне явище українського гончарства. Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ – початку ХХ століття (у зібранні Російського етнографічного музею в Санкт-Петербурзі). Опішне : Українське Народознавство. 640 с.
Ревегук В. (2010). Полтавщина в роки радянсько-німецької війни (1941–1945). Полтава : Дивосвіт. 292 с.
Різник Ф. (1940). Оборонна робота поставлена добре. Сталінським шляхом. № 76. С. 2.
Різник Ф. (1936). Поліпшили культурно-побутові умови. Сталінським шляхом. № 67. С. 3.
Різник Ф. (1938). У хорошого керівника – гарні й результати. Сталінським шляхом. № 158. С. 1.
Середа Я. (1935). Готуємось до виставки виробів українського народного мистецтва. За суцільну колективізацію. № 131. С. 2.
Татарінов І. (2010). Методологічні проблеми дослідження повсякденного життя працівників важкої промисловості Української РСР у перше повоєнне десятиліття. Історія повсякденності: теорія та практика: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (14–15 травня 2010 р.). Переяслав-Хмельницький. С. 167–169.
Хоменко Н. (2007). Студенство у навчальному процесі: повсякденний вимір (1950-60-ті рp.). Український історичний збірник. № 10. С. 214–228.
Филенко П. (1938). В день великого свята кращих премійовано. Сталінським шляхом. № 68. С. 1.
Черевань А. (1967). Історія селища Опішня. Національний музей-заповідник українського гончарства, Національний архів українського гончарства. Ф. 1. Оп. 3. Од. зб. 371. 41 арк.