PRESERVATION OF THE HISTORICAL AND CULTURAL HERITAGE OF UKRAINE AS A FACTOR OF NATIONAL IDENTITY

Authors

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.18

Keywords:

preservation, historical and cultural heritage, culture, material heritage, national identity, intangible heritage, historical and cultural value, Russian-Ukrainian war, Ukraine

Abstract

Topicality. One of the important directions of Ukraine’s humanitarian policy is the problem of preserving the historical and cultural heritage in the conditions of the Russian-Ukrainian war and post-war reconstruction. The desire of the Russian Federation to erase from the face of the earth everything that is even in the slightest way connected with Ukraine, Ukrainians, everything Ukrainian, once again proves the importance of historical and cultural heritage in the awareness of national identity and its importance in the modern world, despite globalization processes, including and in the field of culture. Historical and cultural heritage, as a source of experience of many generations, is the embodiment of aesthetic, moral-ethical, artistic, technological, religious-cosmological ideas and achievements of peoples who lived on the territory of Ukraine at different times. Preservation of the historical and cultural heritage, its role in the development of communities, tourism, education, cultural diplomacy – all this is evidence of the level of development and maturity of society and clearly demonstrates the aspirations of our state for European integration. The purpose of the article is to analyze certain aspects of the interaction of historical and cultural heritage and national identity, as well as to present specific practical cases related to the preservation and promotion of historical and cultural heritage as an important source of national identity formation in the conditions of (re) integration of Ukraine into the European cultural space and struggle for one’s subjectivity against Russian aggression. The results of the study revealed that the issue of national identity based on historical and cultural heritage is especially relevant in periods of serious social and political trials, crisis phenomena in the life of society and socium. In practice, this resulted in the search for spiritual cores in the history and culture of Ukraine for awareness and selfidentification and representation both within the country and on the international arena. An important tool for preserving the historical and cultural heritage is the digitization of assets in this area. The conclusions emphasize the tactical and strategic significance of the historical and cultural heritage of Ukraine for Victory in the Russian-Ukrainian war as a war for survival and the establishment of the subjectivity of Ukraine and Ukrainians on a geopolitical scale. The need to use the historical and cultural heritage as an effective tool in the fight against Russian historical and cultural narratives and remnants of the Soviet worldview and mental stereotypes regarding the national, cultural, and political inferiority of Ukrainians has been established. Special attention is focused on the practical possibilities of historical and architectural heritage and intangible heritage of Ukraine.

References

Ukraїner. [Електронний ресурс]. URL: https://www.ukrainer.net/.

Автентична Україна. [Електронний ресурс]. URL: https://authenticukraine.com.ua/.

Бірьова, О. (2023). Історико-культурна спадщина України: цифрові технології збереження та популяризація в умовах воєнних дій. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(5), 90–94. doi: https://doi.org/10.15421/1723106.

Бодняк, О., Середа, І. (2023). Василь Рожко: «Тустань – моя колиска цифровізації». Як фортеця стала порятунком для української спадщини під час війни. The Ukrainians, 20 жовтня. URL: https://theukrainians.org/vasylrozhko/.

Бойко, C. (2022). Формування національної ідентичності української молоді в умовах російсько-української війни. Українознавчий альманах, 30, 17-22. doi: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.2.

Борисенко, В., Борисенко, М. (2022). Нематеріальна культурна спадщина українців (регіональний аналіз прояву). Український географічний журнал, 2(118), 73-81. doi: https://doi.org/10.15407/ugz2022.02.073.

Босик, З., Cнігирьова, Л., Телеуця, В. (2017). Нематеріальна культурна спадщина України. Методична розробка. Київ: Український центр культурних досліджень. URL: https://uccs.org.ua/wp-content/uploads/bsk-pdfmanager/2018-08-17_2.pdf.

Валевський, О., Литвиненко, О. (2022). Ситуація у сфері культури: виклики та події. Національний інститут стратегічних досліджень. Центр суспільних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2022-04/kultura_vikliki.pdf.

Вербицька, П. (2015). Соціокультурні активи історико-культурної спадщини в українському суспільстві. Historical And Cultural Studies. 1,(1), 37-41. URL: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/6dae2d7aaa25-41bb-b8d5-28221a3fc29c/content.

Вечерський, В. (2022). Культурна спадщина України. Велика українська енциклопедія [Електронний ресурс]. URL: https://vue.gov.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.

Викрадена спадщина (2024). Війна & санкції [Електронний ресурс]. URL: https://sanctions.nazk.gov.ua/art/stolen/.

Гаврилюк, С., Гаврилюк, О. (2022). Пам’яткоохоронні програми в Україні у 1991–2021 рр.: зміст та реалізація. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. 26, с. 84–89. doi: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.14.

Ганаба, С. (2018). Національно-культурна ідентичність особистості як умова консолідації суспільства. Формування національно-культурної ідентичності особистості у викликах часу. Збірник матеріалів Всеукраїнського круглого столу (до 100-річчя від заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка). Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. URL: http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/123456789/1563/Formuvannia-natsionalno-kulturnoiidentychnosti-osobystosti-u-vyklykakh-chasu.pdf?sequence=1.

Дитячий еко-майданчик. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/fun/eko-playground/.

Дослідження. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/about/skansen/research/.

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003). Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69#Text.

Культурна спадщина. (2023). Через російську агресію в Україні постраждали 872 пам’ятки культурної спадщини (09.01.2024). Київ: Міністерство культури та інформаційної політики. URL: https://mcip.gov.ua/news/cherez-rosijsku-agresiyu-v-ukrayini-postrazhdaly-872-pamyatky-kulturnoyi-spadshhyny/.

Купрійчук, В. (2018). Роль національної культурної спадщини у формуванні української ідентичності. Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів: теоретичні і політичні аспекти, монографія. Київ: НАДУ.

Майстерклас з гончарства. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/fun/pottery-master-class/.

Матлай, Л. (2014). Історико-культурна спадщина України у цивілізаційному діалозі. Historical And Cultural Studies. 1(1), 45–48. URL: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/2e0e8e27-4344-4c41-b0bfa15fb622cc17/content.

Моніторинг спадщини заради відновлення. Результати проектів документування втрат культурної спадщини. [Електронний ресурс]. URL: https://www.heritage.in.ua/#result.

Мотузковий парк «LaZanka». Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/fun/lazanka/.

Нагорна, Л. (2005). Ідентичність національна. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й. Київ: Видавництво «Наукова думка», 2005. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Identychnist_nacionalna.

Плєшакова, Л. (2020). Проблеми збереження фондової колекції в музеях під відкритим небом в сучасних умовах. Національний музей народної архітектури та побуту України, 13 липня. [Електронний ресурс]. URL: https://www.pyrohiv.com/activities/problemi-zberezhennya-fondovoi-kolektsii.html.

Повернення «скіфського золота»: Верховний суд Нідерландів став на бік України (2023). Укрінформ, 9 червня [Електронний ресурс]. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3720487-povernenna-skifskogo-zolotaverhovnij-sud-niderlandiv-stav-na-bik-ukraini.html.

Поліщук, Р. (2017). Культурна ідентичність як субстанційний чинник формування світогляду українського народу в епоху глобалізації. (Дис. канд. філософ. наук). Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/01/dis_polishchuk.pdf.

Розумний, М. (2016). Виклики національного самовизначення. Київ: НІСД. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2016-11/Rozumniy_druk-915a0.pdf.

Стегній, О. (2004). Динаміка просторово-територіальної самоідентифікації населення України. Український соціум, 2(4), 62–74. doi: https://doi.org/10.15407/socium2004.02.062.

У Києві показали частину повернутого в Україну «скіфського золота» (2023). Укрінформ, 28 листопада. [Електронний ресурс]. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3792969-u-kievi-pokazali-castinu-povernutogov-ukrainu-skifskogo-zolota.html.

Фестиваль «БойЄ». Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/festivals/bojye/.

Фестиваль-табір української середньовічної культури Тустань. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.com.ua/.

Шиян, О. (2021). У Тустані розробили віртуальну гру з артефактами середньовічної фортеці. Zaxid.Net, 12 листопада. URL: https://zaxid.net/virtualna_gra_tustani_mozhna_potrapiti_u_fortetsyu_xiv_xv_st_n1530148.

Published

2024-05-02

How to Cite

Tarangul Л. М., Chernikova І. В., & Drogomyretska Л. Р. (2024). PRESERVATION OF THE HISTORICAL AND CULTURAL HERITAGE OF UKRAINE AS A FACTOR OF NATIONAL IDENTITY. Культурологічний альманах, (1), 147–159. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.18

Issue

Section

HISTORY AND ARCHAEOLOGY