CULTURAL DIALOGUE OF UKRAINE IN INTERNATIONAL EXHIBITION PRACTICES OF VISUAL ART, 2014–2024: A REVIEW OF UKRAINIAN HISTORIOGRAPHY
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.44Keywords:
cultural dialogue, visual art, international exhibitions, cultural diplomacy, historiography, Ukraine, 21st centuryAbstract
This article reviews Ukrainian historiography addressing the cultural dialogue in visual art through Ukraine’s participation in international exhibition projects from 2014 to 2024. The study sets the lower chronological boundary in the aftermath of the Revolution of Dignity and the beginning of the Russo-Ukrainian War. In contrast, it defines the upper boundary by the need to examine recent shifts in exhibition practices. The authors base the study’s methodological framework on the principles of a comprehensive approach, systematicity, historicism, and objectivity and apply general scientific methods such as analysis and synthesis, functional and evolutionary analysis, periodization, historiographical source criticism, and the problem-chronological method.The article summarizes, systematizes, and analyzes key scholarly works on the subject and highlights their authors’ contributions to understanding the role of visual art as an instrument of cultural diplomacy. Three periods are identified within the defined chronological boundaries, each characterized by a distinct historiographical focus shaped by significant historical events. The study notes the participation of Ukrainian artists in international exhibitions (such as the Venice Biennale and other cultural events) and discusses the interaction between Ukrainian and foreign cultural institutions. It outlines the evolution of academic approaches to the topic, with particular attention to changes in the cultural paradigm following Russia’s full-scale invasion of Ukraine.The article also identifies prospects for further research, emphasizing the need for deeper exploration of Ukraine’s cultural dialogue within international exhibition practices in the first quarter of the 21st century, based on an expanded source base. The findings provide valuable insights for university education, the organization of cultural initiatives, and the development of new strategies for cultural diplomacy aimed at promoting Ukrainian visual art and enhancing Ukraine’s image in the international cultural space.
References
Андрес, Г. (2015). Формування позитивного іміджу держави через реалізацію виставкових музейних проектів за межами України. Культурологічна думка, (8), 136–142.
Булавіна, Н. (2016). Мистецтво в русі: Сучасні мистецькі процеси в Україні та переміщення культурних цінностей. Сучасне мистецтво, 12, 54–59.
Гаврилович, С. (2023). Артменеджмент в інклюзивній програмі Всеукраїнського проєкту для молодих митців «ПРОСТО НЕБИЛИЦІ». In Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі XXI століття: партнерство, моделі, напрями, стратегії (pp. 307–317). НАКККіМ.
Гуренко, А. (2019). Музей сучасного українського мистецтва Корсаків – артстартап у Луцьку. Мистецький журнал «Артанія», 37, 6–11.
Гусак, Д. (2024). Культурний туризм в умовах російсько-української війни. Літопис Волині, (30), 131–134. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.30.21
Денисюк, О. (2022). Українсько-польська культурна співпраця на прикладі реалізації виставкових проєктів Міжнародного центру культури в Кракові. У Культура і мистецтво: сучасний науковий вимір : матеріали VI Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених, аспірантів та магістрантів (с. 5–7). Міністерство культури України та інформаційної політики, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Київський національний університет культури і мистецтв.
Дубовик, Н., & Шило, О. (2023). Культурна дипломатія як інструмент міжнародної комунікації України. Молодий вчений, (4 (116)), 72–76. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-4-116-14
Зеленська, Л. (2019). Виставка як культурна практика. У Культурні та мистецькі студії ХХІ століття: науково практичне партнерство : матеріали міжнародного симпозіуму (с. 42–43). Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.
Кашшай, О., Доценко, М. (2024). Виставкова діяльність національного музею «Київська картинна галерея» в умовах повномасштабного вторгнення. Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, (2), 65–72. https://doi.org/10.32782/naoma-bulletin-2024-2-10
Кащенко, Н. (2021). Культурна дипломатія – складова державної політики у сфері національної безпеки країни. У Trends in the Development of Practice and Science: Abstracts of XV International Scientific and Practical Conference (с. 171–175). International Science Group.
Ковальова, Н., & Левченко, В. (2024). Українське образотворче мистецтво у сучасному виставковому проекті: досвід спротиву. Δόξα / Докса. Збірник наукових праць з філософії та філології, 1 (41), 187–201. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.1(41).316171
Комарніцька, О. (2024). Проєкти у сфері культури як інструмент посилення культурної присутності України у світі (з досвіду діяльності Українського інституту та Українського культурного фонду). Питання культурології, (43), 125–141. https://doi.org/10.31866/2410-1311.43.2024.303040
Копієвська, О., Долеско, С. (2024). Презентація мистецтва України за кордоном: аналіз художніх практик Катерини Лисовенко. Актуальні питання гуманітарних наук, 82 (1), 220–227. https://doi.org/10.24919/2308-4863/82-1-33
Кубко, В. (2022). Культурна дипломатія в системі стратегічних комунікацій України. Вісник Львівського університету. Серія «Філософсько-політологічні студії», 45, 125–134.
Кушнарьова, М. (2023). Українська культурна дипломатія під час війни: досвід, проблеми, перспективи. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, 67, 35–53. https://doi.org/10.15407/ np.67.035
Леонтьєва, О. (2024). Національний павільйон України на 60-й Венеційській бієнале: мистецтвознавчо-організаційні аспекти. Fine Art and Culture Studies, (3), 192–199. https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-26
Лєбєдєва, О., & Смірнов, В. (2024). Актуальні проблеми сучасного образотворчого мистецтва. Актуальні питання гуманітарних наук, 77 (2), 128–133. https://doi.org/10.24919/2308-4863/77-2-18
Михальчук, В. (2024). Консолідація українських та зарубіжних художників у проєкті «З України: сміливі мріяти» під час 60-ї Венеційської бієнале. Актуальні питання гуманітарних наук, 80 (1), 146–151. https://doi.org/10.24919/2308-4863/80-1-21
Міронова, Т. (2021). Художні експозиційні практики: традиційність і сучасність. Проблеми існування сучасного мистецтва в експозиційних просторах. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям: культурологія), (37), 86–92. https://doi.org/10.35619/ucpm.vi37.444
Мусієнко, Н. (2015). Мистецтво Майдану. Фамільна друкарня Huss.
Мусієнко, Н. (2016). Мистецтво в контексті культурної дипломатії: Теоретичні засади та сучасні практики. Сучасне мистецтво, 12, 122–133.
Овчарук, О. (2023). Новітні практики міжкультурних комунікацій у діяльності сучасних мистецьких інституцій України. У Новітні дослідження культури і мистецтва: пошуки, проблеми, перспективи : матеріали Всеукраїнської науково практичної конференції (с. 128–129). Міністерство культури України та інформаційної політики, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.
Петрашик, В. (2020). Мистецтво в часи пандемії. Образотворче мистецтво, (3–4), 4–6.
Рендюк, Т. (2019). Етнокультурна спадщина зарубіжних українців. Народна творчість та етнологія, (6 (382)), 7–13. https://doi.org/10.15407/nte2019.06.007
Романенкова, Ю. (2024). Міжнародна виставкова діяльність українських художників як метод популяризації вітчизняного мистецтва друкованої графіки. У Eurointegration in art, science and education: experience, development perspectives : international scientific practical conference (с. 125–127). Klaipėda University.
Руднєва, А., Мальована, Ю., & Арсенюк, М. (2024). Культурна дипломатія як інструмент формування іміджу
України. Реґіональні студії, (37), 63–67. https://doi.org/10.32782/2663-6170/2024.37.11
Русаков, С. (2019). Інформаційна функція артринку в контексті сучасного українського мистецтва (на прикладі бієнале). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку (напрям: культурологія), (31), 122–129. https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi31.230
Саган, Г. (2020). Відродження української діаспори в Туреччині на початку XXI ст. У III–IV Конгрес сходознавців (до 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського) : збірник матеріалів (Т. 2, с. 63–68). Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського.
Сендецький, А. (2023). Театральне мистецтво України у культурному діалозі із країнами Євросоюзу 2014–2023 рр. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: культурологія, (47), 103–113. https://doi.org/10.35619/ucpmk.v47i.731
Сидор, О. (2021). La Biennale di Venezia: Мотори арту. Гельветика.
Твердохлібова, Я., Носенко, А., & Величко, Д. (2023). Виставкова діяльність як педагогічний чинник формування особистості культури. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, 2 (143), 7–18. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2023-2-1
Фицик, Л., & Фицик, І. (2024). Інтеграція України в культурний простір Європи в умовах повномасштабної війни (на прикладі міст Польщі). European Historical Studies, (29), 244–257. https://doi.org/10.17721/2524-0 48X.2024.29.17
Чумаченко, О. (2022). Сучасні художні виставки як форма “entertainment”. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, (3), 130–136. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2022.266092
Honchar, K. (2023). The presentation of Ukrainian art in museum projects in Western Europe as part of the information struggle. Visual culture of Ukraine, (1), 50–51. https://doi.org/10.62479/vcu.2023.01.050
