THE SPECIFIC FEATURES OF INTERCULTURAL COMMUNICATION IN SCIENTIFIC DISCOURSE
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.45Keywords:
intercultural communication, scientific discourse, academic style, tolerant languageAbstract
The article examines the features of intercultural communication in scientific discourse, which gains particular importance in the context of science globalization, the expansion of contacts, and the active researchers’ participation in international academic exchanges. The significance of effective intercultural communication for successful scientific inquiry, innovation implementation, the development of international cooperation, and the establishment of mutual understanding among representatives of different cultures is emphasized. Intercultural communication is defined as an integrative process encompassing philosophical-cultural, socio-psychological, linguistic, and cognitive aspects. The main challenges faced by researchers in the context of intercultural interaction are outlined: language barriers, stylistic differences, difficulties in adapting to a foreign academic style, insufficient knowledge of the local sociocultural context, and the problem of countering microaggressions in scientific communication. The article clarifies the differences between Western European and Eastern European academic traditions in argumentation structures, presentation of research results, use of verb forms, logical connectors, and terminology. The priorities of modern scientific discourse are highlighted: principles of academic integrity, adherence to ethical norms of intercultural interaction, and the incorporation of interdisciplinary research and methods. The article offers recommendations for the development of academic writing and critical thinking skills among doctoral candidates, as well as for enhancing the overall effectiveness of intercultural communication in the global academic space.
References
Бобрівник, С. Л., Гайдученко, С. В. (2019). Риторика міжкультурного спілкування: письмовий діловий дискурс у контексті міжкультурної комунікації. Наукові праці КНЕУ. 27. 112–118.
Бойчук, В. (2022). Дефініційний аналіз феномену міжкультурної комунікації. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 51. 28–31.
Гальона, Н., Дудко, І. (2020). Основи мовознавчої творчості: навчально-методичний посібник. Київ. URL: https://api.man.gov.ua/api/assets/man/31847495-264b-447a-92a3-52fa167c3f57/
Лебедєва, Л. Е. (2013). Міжкультурна комунікація: лінгвістичний аспект. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету. 9(1). 246–252.
Малинка, Ю. Г. (2012). Толерантність як результат міжкультурної комунікації в умовах глобалізації. Вісник Національного авіаційного університету. Філософія. Культурологія. 2. 123–127.
Печеранський, І. П. (2021). Філософсько-культурологічний дискурс як методологічна платформа в рамках сучасних дискусій стосовно міжнародних відносин. Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти. 8. 62–75.
Середа, Г. (2020). Міжкультурна комунікація: лінгвістичний та культурно-антропологічний аспекти. Біоніка інтелекту. 1(94). 12–18.
Murray, R. (2002). How to write a thesis. Buckingham: Open University Press.
Feiyang, Zhang (2024). Comparative Study of the English-Chinese Academic Discourse System. International Journal of Education and Humanities. Vol. 17. No. 2. 146–149.
Microaggression, (2024). The University of Edinburgh. URL: https://equality-diversity.ed.ac.uk/students/microaggressions
