NORMALIZATION OF CULTURAL TRAUMA: THE LIMITS OF SELECTIVE INCLUSION FOR EDUCATION AND SOCIETY IN A WAR SITUATION
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.15Keywords:
cultural trauma, normalization of trauma, negative normalization, positive normalization, posttraumatic stress disorder, selective inclusivity, warAbstract
The war exacerbated the long-standing and hidden cultural traumas of Ukrainians and made it clear that it is unacceptable to normalize the crimes of the Russian Empire. This situation obliges scientists to analyze the general phenomenon of normalization of cultural trauma using the example of an open and developed problem. The philosophical approach used in this study makes it possible to compare the results of research in different sciences and to generalize and conceptualize them. The article makes a fundamental distinction between positive and negative normalization of trauma by addressing the intentions, means, and performers of such normalization. Russification is analyzed as an undoubted example of negative normalization of cultural trauma in Ukraine and Ukrainization as an example of positive normalization. The positive potential of religious-metaphysical, psychotherapeutic, existentialphenomenological, somatic, artistic-aesthetic approaches to the normalization of cultural trauma is characterized. Selective inclusivity is analyzed as a cause and result of the negative normalization of cultural trauma. It is noted that selective inclusivity is especially unacceptable in war conditions, when practically every citizen of Ukraine is in a state of more or less manifested post-traumatic stress disorder. Accordingly, a hypothesis is put forward that many methods of treating post-traumatic stress disorder can be used in overcoming cultural trauma. Education is defined as an area in which both basic preparation for facilitation in overcoming post-traumatic stress disorder, as well as the prevention of cultural trauma and the elimination of its negative effects should take place as a priority. Elimination of manifestations of selective inclusivity in Ukrainian society should contribute to the prevention of the negative normalization of cultural trauma.
References
Адорно, Т. (2019). Виховання після Аушвіца. Пер., анот. і прим. В. Брижнік, наук. ред. М. Бойченко. Філософія освіти, 25(2), 82–99. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2019-25-2-4
Баркер, П. А. (ред.). (2023). Подолання травми. Глобальні, біблійні та пастирські перспективи. Пер. з англ. Д. Мрозової та І. Фесенка. Рівне: ПП «Формат-А».
Бойченко, М. (2025а). Апорії толерантності: хибність вибіркової інклюзивності у політиці скасування. Політологічний вісник, 95, 12–34. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.12-34
Бойченко, М. (2025b). Межі толерантності: колізії культури скасування. Філософська думка, 2025, (1), 173–191. https://doi.org/10.15407/fd2025.01.173
Бойченко, М. (2020). Русифікація як нищення української національної пам’яті: передумови і наслідки тоталітарної радянської політики щодо України. Єщенко, Т. (ред.). Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті [текст] : збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 11–12 червня 2020 року. Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, с. 58–60.
Бойченко М. (2024). Формування культури соціальної інклюзії у сфері вищої освіти України для повоєнного українського суспільства: теоретико-концептуальні засади. Соціальна інклюзія у сфері вищої освіти у післявоєнний період: монографія / О. Оржель, М. Бойченко, О. Петроє, С. Цимбалюк, Н. Шофолова; за ред. О. Оржель. Київ: Інститут вищої освіти НАПН України, с. 8–45.
Бонгеффер, Д. (2024). Спротив і покора. Листи і нотатки з-за ґрат. Пер. з нім. К. Дмитренко. 2-е вид. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА.
Верменич, Я. (2022). «Радянізація» чи «націоналізація»: ще раз про сутність політики коренізації 1920 – початку 1930-х рр. Український історичний журнал, (3), 158–175. https://doi.org/10.15407/10.15407/uhj2022.03.158
Вінс, В. А., & Суворова, А. Г. (2023). Можливості профілактики та корекції посттравматичного стресового розладу у дорослих. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (4), 10–13. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.3
Волковський, В. (2022). Уроки війни для формування стратегії української східної політики: філософські міркування. Філософія освіти, 28(1), 53–69. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2022-28-1-4
Даниленко, Л. (2023). Терапія травми: художня концепція подолання колективного болю (на прикладі творів сучасної української прози). Літературний процес: методологія, імена, тенденції, (21), 46–56. https://doi.org/10.28925/2412-2475.2023.21.5
Єрмоленко, А., Балінченко, С., Бойченко, М. та ін. (2025). Війна як виклик для моральних цінностей. Філософська думка, (1), 7–65. https://doi.org/10.15407/fd2025.01.007
Куртін-Денамі, С. (2025). Три жінки в темні часи: Едіт Штайн, Ханна Арендт, Сімона Вайль, або Amor fati, amor mundi. Пер. з фр. Д. Каратєєва. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА.
Марусик, Т. (2018). Школа і мова. Про доплати вчителям мови/язика нині і в минулому. Радіо «Свобода» (Україна). 08 липня 2018. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29348988.html
Міхно, Н. К. (2020). Проекції культурної травми в просторі повсякденності: до питання візуальної презентації дискурсу війни в міському просторі. Габітус, 11, 61–66. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.11.10
Приссєвок, О. (2022). Як зросійщували школи УРСР з 50-х і до розвалу союзу. Ukraine History. 3 серпня 2022. URL: https://ukraine-history.com/yak-zrosijshhuvaly-shkoly-ursr-z-50-h-i-do-rozvalu-soyuzu/
Рихло, П. (2023). «Урвані струни прегучної ліри…» Німецько-єврейські поети Буковини. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА.
Alexander, J. C., Eyerman, R., Giesen, B., Smelser, N. J., & Sztompka, P. (2004). Cultural Trauma and Collective Identity. Berkeley: University of California Press.
Burback, L., Brémault-Phillips, S., Nijdam, M. J., McFarlane, A. & Vermetten, E. (2024). Treatment of Posttraumatic Stress Disorder: A State-of-the-art Review. Current Neuropharmacology, 22(4), e280423216304. https://doi.org/10.2174/1570159X21666230428091433
Osuka, A., Ogura, H., Ueyama, M., Shimazu, T., & Lederer, J. A. (2014). Immune response to traumatic injury: harmony and discordance of immune system homeostasis. Acute Medicine and Surgery, 1(2), 63–69. https://doi.org/10.1002/ams2.17
Shapiro, J. (2018). “Violence” in medicine: necessary and unnecessary, intentional and unintentional. Philosophy, Ethics, and Humanities in Medicine, 13, 7. https://doi.org/10.1186/s13010-018-0059-y.
Storm-Mathisen, F. (2025). ‘Violence is completely normal’: Managing Violence Through Narrative Normalization. The British Journal of Criminology, 65(1), 37–53. https://doi.org/10.1093/bjc/azae030
