COMMEMORATION OF THE RUSSIAN-UKRAINIAN WAR AS A FACTOR IN THE HUMANITARIAN CONSOLIDATION OF UKRAINIAN SOCIETY: A PHILOSOPHICAL AND ANTHROPOLOGICAL PERSPECTIVE
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.27Keywords:
commemoration, Russian-Ukrainian war, model, human, humanitarian consolidation, societyAbstract
The study is devoted to analyzing the model of commemorating the Russian-Ukrainian war as a complex, multivector process that consolidates Ukrainian society. Using the ideas and methods of post-classical rationality, in particular the concept of the ontological essence of man, it is shown that the structure of commemorative practice reflects the complexity of man himself as its subject. It turns out that the model of commemorating memory includes two interacting sides: the material, objectified in certain cultural forms, and the spiritual, determined by the inner world of a person. As two essential aspects that constantly interact with each other, they reflect a complex but unified process of perpetuating the memory of the events of the war and its heroes in any situation. By combining the present with the past, the individual with the collective, they consolidate society in all its dimensions: at the level of the individual, the family, society, the nation, and all of humanity. It should be noted that living memory of the past primarily actualizes all levels of personality, all its internal forces (mental, emotional, volitional, creative, intuitive) and leads to a state of inner harmony as integrity. Based on emotional attachment, moral responsibility, and recognition of shared values, honoring memory forms a “social glue” that permeates all spheres of society and makes it whole on a collective level. It appears that the commemoration of the Russian-Ukrainian war, which is based on the peculiarities of national identity, brings changes to it and develops it, consolidating the nation in difficult circumstances. At the same time, commemoration ensures the interaction of the nation with the spiritual field of all humanity in its present, past, and even the near future. It is concluded that commemoration develops and harmonizes each aspect of the individual and society, becoming their common bond, both external and internal, and transforming them into a whole in which the entire world, its energy, and its power are present.
References
Довгополова, О. (2023). Комеморація війни: питання стратегії і тактики. URL: https://uamoderna.com/blogy/10233/.
Киридон, А. (2020). Потенціал комеморативних практик у конструюванні національної ідентичності: концептуалізація проблеми. Історична пам’ять, 1 (42). 7–19.
Ковальова, Т., Оропай, А. (2025). Комеморація російсько-української війни у відеорекламі. Інтегровані комунікації, 1 (19). 206–211. https://doi.org/10.28925/2524-2652.2025.126.
Кривда, Н. (2018). Конструювання української ідентичності: виклики комеморації. Українські культурологічні студії, 2. 15–20.
Мета України у війні з Росією – перемога для збереження нації. Укрінформ. URL: https://surl.lu/wfkwxa.
Нора, П. (2014). Теперішнє, нація, пам’ять. Київ: КЛІО.
Орлевич, І. (2024). Герої російсько-української війни в колективній пам’яті. Концептуалізація пам’ятійного дискурсу в умовах російсько-української війни. Аналітична записка. Львів: НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича.
Степико, М. (2011). Українська ідентичність: феномен і засади формування. Монографія. Київ: НІСД.
Таран, О. (2023). Громадянські практики вшанування загиблих – нові форми міської комеморації в умовах російсько-української війни. Народна творчість та етнологія, 1 (397). 36–47. https://doi.org/10.15407/nte2023.01.036.
Теліженко, Л. (2024). Комеморація російсько-української війни та її вплив на формування національної ідентичності: трансдисциплінарний підхід. Актуальні проблеми філософії та соціології, 49. 144–149. https://doi.org/10.32782/apfs.v049.2024.25.
Хамітов, Н. (2017). Творення людяності як головна мета суспільної консолідації в Україні. ХIV Всеукраїнська науково-практична конференція «Людяність творчості як творчість людяності». Київ: Інтерсервіс. 235–238. URL. https://ela.kpi.ua/bitstream/.
Штофф, В. (1966). Моделювання і філософія. URL: https://ibib.ltd.ua/modelirovanie-filosofiya.html.
Assmann, А. (2018). Erinnerungsräume: Formen und Wandlungen des kulturellen Gedächtnisses. München: C. H. Beck.
Assmann, J. (2007). Das kulturelle Gedächtnis. Schrift, Erinnerung und politische Identität in frühen Hochkulturen. München: C. H. Beck.
Commemoration. Cambridge Dictionary. (2025). URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/commemoration.
Levy, D., Sznaider, N. (2002). Memory Unbound: The Holocaust and the Formation of Cosmopolitan Memory. European Journal of Social Theory, 5 (1). 87–106.
Nora, P. (2008). Pierre Nora en Les lieux de mémoire. París: TRILCE.
Olick, J. K. (2007). The Politics of Regret: On Collective Memory and Historical Responsibility. New York.
Ricoeur, Р. (2000). La mеmoire, l’histoire, l’oubli. Paris: Seuil, L’ordre philosophique.
Yurchak, А. (2006). Everything Was Forever, Until It Was No More: The Last Soviet Generation. Princeton: Princeton University Press.
