THE IDEOLOGICAL, VALUE-BASED AND SOCIO-LEGAL STATUS OF FREEDOM OF CONSCIENCE AS AN OBJECT OF SCIENTIFIC DISCOURSE
Keywords:
axiological potential, ideological and value nature of freedom of conscience, freedom of religion, religion, Church, religious organization, philosophical and legal discourse, religious studies conceptualizationAbstract
The article provides a religious analysis of the specifics of the functioning of religion as a socio-legal institution and an interpretation of the main content of the concept of freedom of conscience as a multifaceted object of philosophical discourse, since freedom of conscience is directly related to freedom of religion and represents a continuum of constitutional norms, legislative guarantees, regulatory documents, and legal mechanisms designed to ensure its free implementation. Based on the fact that Ukraine has embarked on the path of democratization and European integration, it faces difficult tasks and challenges – to integrate its own regulatory and legal system of legal guarantees of freedom of conscience, religious beliefs, freedom of religion, the Church and religious organizations into the international legislative field. This requires clear coordination of the national system for ensuring religious rights and freedoms of citizens with generally recognized principles and norms of international law. The main research focus of the article is designed on the religious-philosophical and socio-legal objectification of freedom of conscience and religion. The main idea and novelty of the article lies in an attempt to substantiate the concept of freedom of religion as only one, but quite an essential element of the structure of freedom of conscience, since these concepts are interconnected, but not identical, because freedom of conscience encompasses the entire variety of forms of ideological orientation and self- determination of the individual. The complexity of the religious and legal analysis of freedom of conscience is due to the fact that the concept of “freedom of conscience” has been removed from legal use at the constitutional level: Article 35 of the Constitution of Ukraine interprets the right to freedom of worldview only as religious freedom, and the terms “freedom of conscience” and “atheistic beliefs” are completely absent, which not only limits the content of these concepts, but also complicates the religious and legal interpretation of their functional and value nature and potential. In this context, the problem of determining criteria for distinguishing the concepts of “freedom of thought”, “freedom of conscience”, “freedom of religion” is becoming more urgent, which exacerbates the need for interdisciplinary clarification of the conceptual apparatus and, in particular, the religious studies and legal interpretation of freedom of conscience, religious beliefs and everything related to them.
References
Бабій, М. (2009). Державна політика у сфері свободи совісті й свободи буття релігій в контексті перспектив формування демократичної держави і громадянського суспільства. Релігійна свобода. № 14. С. 18–23.
Бабій, М. (2008). Інститут свободи совісті в Україні: проблемні питання функціонування. Релігійна свобода. № 13. С. 171–175.
Бабій, М. (2005). Релігійно-етичні студії в світській школі у контексті свободи совісті. Українське релігієзнавство. № 36. С. 58–64.
Васін, М. 2006. Законодавчі ініціативи 2005 року в сфері свободи совісті та діяльність релігійних організацій. Релігійна свобода. № 10. С. 135–138.
Васін, М. 2007. Підходи до реформування законодавства України у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій Українське релігієзнавство. № 44. С. 39–42.
Гавалешко, П. С. Ковбас, І. В. (2024). Інструменти захисту прав, свобод та інтересів приватних осіб у сфері публічного врядування. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. № 4, с. 55–61.
Дмитрієв, Д. А. (2024). Адміністративно-правовий статус релігійних організацій та роль Національної поліції України в його забезпеченні : дис. … д-ра філос. Кропивницький.
Дробко, Е. В. (2014). Удосконалення організаційного механізму взаємодії органів державної влади та церкви в сфері реалізації свободи совісті та віросповідання в Україні. Державне управління: удосконалення та розвиток. № 12.
Дробко, Е. В. (2014). Формування правового механізму державного управління у сфері взаємодії Збройних Сил України та церкви (релігійних організацій) щодо реалізації свободи совісті та віросповідання. Часопис Національного університету «Острозька академія». Сер. : Право. № 2.
Климов, В. (2002). Основні тенденції сучасної трансформації правових засад вітчизняного законодавства стосовно свободи совісті та релігійних організацій як відображення нового місця релігії та церкви в українському соціумі. Релігійна свобода. № 6. С. 130–136.
Колиба, М. М. (2020). Свобода віросповідання: філософсько-правовий вимір : дис. … д-ра філос. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 248 с.
Кулагіна-Стадніченко, Г. (2017). Аксіологічні виклики індивідуальної релігійності православного вірянина в умовах релігійної свободи та свободи совісті. Релігійна свобода. № 20. С. 99–107.
Кучер, С. А. (2021). Забезпечення права людини на вільне вираження поглядів і переконань: конституційно-правовий аспект : дис. … д-ра філос. Київ.
Мельникович, М. С. (2020). Парадигма взаємодії релігії, права та держави на сучасному етапі українського державотворення : дис. … д-ра філос. Приватний вищий навчальний заклад Університет Короля Данила, Івано-Франківськ.
Мельничук, О. П. (2021). Відносини держави і церкви (адміністративно-правовий аспект) : дис. … д-ра юрид. наук. Запоріжжя.
Мищак, І. М. (2012). Удосконалення конституційного законодавства України у сфері свободи совісті та віросповідання відповідно до міжнародно-правових норм та стандартів. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. № 4. С. 43–47.
Моісєєнко, Л. М. (2017). Проблеми реалізації свободи совісті та свободи релігії в Російській Федерації. Історія релігій в Україні. Вип. 27. С. 433–445.
Никитченко, О. (2002). Проблема визначення «свободи совісті» в сучасній Україні. Українське релігієзнавство. № 23. С. 115–123.
Новиченко, М. (2011). Законодавче забезпечення свободи совісті в Україні в його реалізях і проблемах. Релігійна свобода. № 16. С. 254–257.
Новіков, В. В. (2013). Інститут свободи совісті і віросповідання у системі прав людини. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. Вип. 4. С. 13–22.
Новіков, В. В. 2014. Історичні етапи еволюції свободи совісті. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. № 12. С. 269–274.
Новіков, В. В. (2017). Окремі аспекти проблем інституту свободи совісті. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. Вип. 1. С. 49–59.
Новіков, В. (2016). Розвиток свободи совісті в демократичному суспільстві. Підприємництво, господарство і право. № 7. С. 183–187.
Решетніков, Ю. (2008). Законодавче забезпечення свободи совісті та діяльності релігійних організацій: стан, тенденції, проблеми. Релігійна свобода. № 13. С. 175–180.
Саган, О. (2007). Політичні ризики зміни українського законодавства у сфері свободи совісті. Релігійна свобода. № 11. С. 34–39.
Сорокун, В. М. (2009). Міжнародно-правовий захист права на свободу совісті та віросповідання : дис. … канд. юрид. наук. Харків.
Уткін, О. І. (2004). Питання свободи совісті в українському війську. Релігійна свобода. № 8. С. 69–71.
Федючик, І. (2006). Правові та філософські аспекти свободи совісті. Релігійна свобода. № 10. С. 15–19.
Shkribliak, M. (2024). Language policy of Ukraine and its representation in social doctrines of the Orthodox Churches. SKHID. Vol. 6. Issue 4. Р. 19–23.
Шкрібляк, М. (2024). Історіософське осмислення Церкви, Нації та Держави в контексті постсекулярної ревіталізації релігії. Рецепції світоглядно-ціннісних орієнтирів у пошуках відповідей на виклики ХХІ століття: колективна монографія / за заг. ред. Ольги Рупташ. Чернівці : Чернівецький нац. ун-т імені Ю. Федьковича, С. 327–370.
