THE ROLE OF THE MILITARY SECTOR IN ECONOMIC POLICY: A HISTORICAL PERSPECTIVE
Keywords:
militarization of the economy, military-industrial complex (MIC), totalitarian regimes, war economy, military expenditures, state policyAbstract
This article presents an in-depth historical and economic analysis of the military segment as a structural element of economic systems across various historical epochs and political regimes. The dual nature of militarization is examined: on one hand – as a driver of economic stimulation, industrialization, and technological progress; on the other – as a source of resource depletion, budgetary imbalances, social inequality, and repressive state control. The article analyzes the historical dynamics of the interaction between war, economy, and politics, highlighting the close intertwining of military power with economic efficiency. A comparative analysis of the militarization of the economies of the USSR, fascist Germany, and North Korea is conducted. In these cases, militarization served as an instrument of political control and geopolitical pressure, while simultaneously contributing to institutional decline, disruption of social balance, and technological stagnation of civilian sectors. The role of the military sector in the cyclical growth of capitalist economies is also examined, particularly in the context of private business, which reaped superprofits during armed conflicts – raising moral and ethical controversies. The article explores the economic consequences of the arms race, the transformation of the military-industrial complex into a dominant force in planned economies, and the impact of military expenditures on other sectors such as the social sphere, education, and healthcare. The paradoxes of militarization are identified – its ability to simultaneously stimulate production and deepen crises, create jobs and undermine human capital, promote innovation and contribute to the dehumanization of society. The article substantiates the need to balance the military segment within the national economy, taking into account security challenges, humanitarian priorities, and strategic resilience.
References
Вєтров, І., Саханчук, В. (2022). Соціально-економічний вимір відбудови індустрії України у другій половині 40-х років: методологічні аспекти викладання в історичних курсах. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія: Педагогічні науки: збірник наукових статей. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, СLІV (154), 5–19.
Возьний, К. З. (2010). Війна: від економічних мотивів до наслідків. Економічний часопис ХХІ, 9–10, 13–18.
КНДР має 300 військових заводів, на яких працює 500 тисяч працівників, і ще це не всі важливі цифри. DEFENSE EXPRESS, 2024. https://defence-ua.com/weapon_and_tech.html (дата звернення: 09.03.2025).
Козицький, А. (2012). Історія України. Львів: ЛА «Піраміда», 256 с.
Лисенко, О. (2012). Примусова праця: поняття, явище, історичний контекст. У Р. Пилявець, В. Яременко (Упорядн.). Війна. Окупація. Пам’ять: Примусові робітники з України в окупованій Європі: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 27 вересня 2012 р. (с. 15–20). Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАН України. Київ: НВЦ «Пріоритети».
Майовець, Є., Ярема, О. (2015). Мілітаризація економіки як чинник економічного зростання в Україні. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України, 25.3, 199–206.
Маршицька, В., Болтаєвський, І. (2014). Примусові робітники з Київщини в системі економічної експлуатації Третього Рейху (1942–1945 рр.). Література та культура Полісся. Серія: Історичні науки, 76, 170–179.
Перепелиця, Г. (2019). Мілітаризм. Енциклопедія Сучасної України (І. Дзюба, А. Жуковський, М. Железняк та ін., Ред.); НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-67622 (дата звернення: 07.03.2025).
Подлєсна, В. (2013). Інституційні основи впливу політики воєнного кейнсіанства на розвиток соціально-економічних циклів. Економічна теорія: науково-практичний журнал, 2, 74–86.
Речник Інституту національної пам’яті: економіка Третього рейху потребувала війни. Polskie Radio. 2023. https://www.polskieradio.pl/ (дата звернення: 09.03.2025).
Сальнікова, О. (2014). Державне управління військово-промисловим комплексом СРСР в 1920–1950 роки. Електронний журнал «Державне управління: удосконалення та розвиток», 3. http://www.dy.nayka.com.ua/ (дата звернення: 09.03.2025).
Скібіцька, Ю., & Коберник, К. Північна Корея стала важливим воєнним союзником Росії і продає їй ракети. Чи можуть вони переломити хід війни і як багато зброї ще має КНДР – відповідають дослідники з Південної Кореї та Японії. Бабель. 2024. https://babel.ua/texts/ (дата звернення: 10.03.2025).
Чи може економіка виграти від війни. FINBALANCE. 01.09.2014. https://finbalance.com.ua/news/ (дата звернення: 08.03.2025).
Шевченко, О. (2008). Критерії розвитку ідеології націонал-соціалізму у 20-х – на початку 30-х років XX ст. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 6: Історичні науки, 5, 21–23.
Mann, M. (1984). Capitalism and Militarism. У War, State and Society, 25–46. https://link.springer.com/chapter/ (дата звернення: 06.03.2025).







