THE ROLE OF CIVIC INITIATIVES IN THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF CIVIL SOCIETY
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.3.18Keywords:
civil society, public initiatives, civic engagement, volunteering, advocacy, public oversight, local self-government, social entrepreneurship, cultural initiatives, democracyAbstract
The article examines public initiatives as the primary field of activity of civil society and an important mechanism for the implementation of civic engagement. The essence of the concept of a «public initiative» is revealed, and its key characteristics, functions, and implementation mechanisms are examined. The main scholarly approaches to understanding public initiatives in contemporary academic discourse are analyzed, and their role in processes of social self-organization, democratic governance, the development of local democracy, and the promotion of effective interaction between citizens and public authorities is determined. The main directions of implementing public initiatives in the political, social, economic, and cultural-educational spheres are outlined. Various forms of civic activity are explored, including advocacy campaigns, public hearings, local initiatives, public oversight, volunteering, charity, social entrepreneurship, and cultural and educational projects. Their significance for strengthening social cohesion, ensuring interaction between citizens and public authorities, developing human capital, and supporting vulnerable population groups is determined. It is substantiated that in the context of the russian-Ukrainian war, public initiatives have acquired particular importance as instruments for mobilizing societal resources, supporting the state’s defense capacity, providing humanitarian assistance, protecting citizens’ rights, and preserving national identity. The study concludes that public initiatives are an important factor in the development of civil society and an integral component of a democratic state.
References
Амбарцумова А., Ламах Е., Дмитрієва М. (2021). Кампанії з адвокації для відстоювання прав жінок на місцевому рівні: методичний посібник з підготовки тренерок. Проєкт «Жінки України: залучені, спроможні, незламні». Pact.
Білоусов О. (2008). Громадянська ініціатива в сучасній Україні. Нова парадигма, 78, 115–127.
Грачевська Т., Ахмаджанова, Д. (2023). Роль української діаспори у підтримці України в умовах російської агресії. Філософія та політологія в контексті сучасної культури, 15 (1), 108–119. https://doi.org/10.15421/352313.
Гусакова К., Климанська, Л. (2023). Громадський активізм як соціальна інституція: українська версія. Габітус, 48, 21–25. https://doi.org/10.32782/2663-5208
Дейнеко О. (2020). Локальний громадський активізм як компонент соціальної згуртованості в об’єднаних громадах: особливості, прояви, агенти. Актуальні проблеми філософії та соціології, 26, 51–57. http://apfs.onua.edu.ua/index.php/APFS/article/view/905
Карпенко О., Швед О. (2025). Розвиток соціальної роботи в Україні: від жіночих ініціатив до сучасної професійної соціальної роботи. Social Work and Education, 12 (2), 182–191. https://doi.org/10.25128/2520-6230.25.2.4.
Кобушко І., Кобушко Я. (уклад.). (2025). Адвокасі-кампанії та лобіювання: конспект лекцій. Суми: Сумський державний університет.
Косухіна К. (2021). Громадські ініціативи як чинник самоорганізації суспільства та суттєвий механізм забезпечення соціальних послуг. Theory and Practice of Public Administration, 2 (73), 33–39. https://doi.org/10.34213/tp.21.02.04
Кот О., Гриняк А., Купіна Л., Шакун, В. (ред.). (2023). Громадянське суспільство та правова держава: виклики сьогодення. Алерта.
Крупник А. (2016). Організація роботи регіональних ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії: посібник для небайдужих. Методичні рекомендації. ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення».
Курганський, С. (2025). Типологія громадських ініціатив та їх вплив на політичну систему. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, 1 (77), 95–102.
Міненко, Є. (2025). Інформаційна безпека як складова культурного та ідентифікаційного опору. Українська культурна ідентичність у часи війни: літературно-публіцистичні, соціально-психологічні, освітні та інформаційні виміри спротиву: аналітична записка / Т. Урись (ред.). 36–39. Видавництво Людмила.
Monzon J. L., Chaves R. (2008). The European social economy: Concept and dimensions of the third sector. Annals of Public and Cooperative Economics, 79 (3–4), 549–577. https://doi.org/10.1111/j.1467-8292.2008.00370.x.
Панасюк В. (2018). Громадський контроль та громадський моніторинг як форми взаємодії органів публічної влади та громадянського суспільства: проблеми нормативно-правового забезпечення. Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку України в умовах європейської інтеграції: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, 18 травня 2018 року) / Г. Ульянова (ред.). Т. 1, 297–299. Видавничий дім «Гельветика».
Панченко Т. (2011). Принцип субсидіарності у сучасному демократичному розвитку. Майдан.
Panchenko T. (2025, June 2). Diaspora or returners? Two paths, one mission for Ukrainian refugees in Germany. Denkraum Ukraine. https://www.denkraum-ukraine.de.
Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України № 280/97-ВР (1997, 21 травня). Відомості Верховної Ради України, 24, ст. 170. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80.
Соха С. (2025). Теоретико-організаційні засади впливу громадянського суспільства на місцеве самоврядування в Україні: аналіз та перспективи. Право та державне управління, 1, 109–116.
Stepanenko V. (2015). Ukraine’s revolution as de-institutionalisation of the post-Soviet order. Ukraine after the Euromaidan: Challenges and hopes / V. Stepanenko & Y. Pylynskyi (Eds.), 29–47. Peter Lang.
Тихомирова Є. (2015). Government relation і лобізм: спроба порівняльного аналізу. Політикус, 1, 15–18.
Удалова О., Буянова Г., Ївженко, Ю. (ред.). (2017). Діяльність громадських організацій в сучасних соціокультурних умовах: навчально-методичний посібник. НМЦ «Агроосвіта».
Урись Т. (ред.). (2025). Українська культурна ідентичність у часи війни: літературно-публіцистичні, соціально-психологічні, освітні та інформаційні виміри спротиву: аналітична записка. Видавництво Людмила.
Чорнодід І., Гуляєва Л., Олійник А. (2025). Європейські ініціативи у сфері соціальної економіки: аналіз інструментів, політики та можливостей для зміцнення інклюзивного розвитку України. Економіка та суспільство, 80. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-80-165.
Яблонський В., Вознюк П., Горєлов Д. та ін. (2015). Розвиток громадянського суспільства в Україні: аналітична доповідь (О. Корнієвський & М. Розумний, ред.). НІСД.
