ЦІНА «ХЛІБІВ ДУХОВНИХ» У ПИРЯТИНСЬКІЙ ПРОТОПОПІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ.

Анотація

Мета роботи – проаналізувати взаємодію законодавчих приписів і повсякденної традиції у питанні грошових оплат за відправлені треби на основі договорів між священником і парафіянами у Пирятинській протопопії. Результати. У статті досліджено законодавче регулювання оплати треб у XVIII столітті. Шляхом аналізу справ про рукопокладення нового священника на парафію з’ясовано, як улагоджувалося питання грошових оплат за відправлені треби на парафіяльному рівні. Розглянуто структуру та проаналізовано зміст угод, укладених між парафіянами і священниками Пирятинської протопопії. Вивчено вплив офіційних норм на повсякденну практику сплат за відправлені треби. Простежені чинники, які впливали на цінову політику у разі оплати треб. Висновки. Встановлено, що на законодавчому рівні спроби врегулювати ціни за відправлені треби були зроблені в Додатку до Духовного регламенту та конкретизовані в Синодському указі 1765 року. Проте законодавчі приписи не охоплювали всіх треб, які подавала Церква, тож і не встановлювала конкретних сум оплати. Окремі положення законів були розмитими й не визначали точної плати, окрім того, не було встановлено механізмів покарання за порушення законодавчих приписів. У досліджуваній протопопії норми оплати треб регулювалися договорами між священником і парафіянами. Договірні стосунки склалися ще до появи указу 1765 року й продовжували укладатися після цього. В угодах містився набагато ширший перелік треб, аніж у законодавчих актах. Ціни, зазначені в контрактах, не завжди відповідали законодавчо встановленим нормам, однак єпископи ігнорували такі факти, виходячи з того, що підписана обома сторонами угода є легітимною й гарантуватиме злагоду на парафії. Це дозволяє стверджувати, що традиція у питанні плати за треби домінувала над законодавчими приписами.