КОГНІТИВНІ ЕКСПЛОРАЦІЇ НОМАДОЛОГІЧНОГО КОНЦЕПТУ В НОВІЙ ПАРАДИГМІ ОСВІТИ

Анотація

Проаналізовано причини когнітивного перевороту, що відбувся у середині ХХ століття й проявився: у філософії – антропологізацією і соціалізацією гносеології, які спричинили перехід до некласичної стадії розвитку; в науці – революційною зміною співвідношення між об’єктом і суб’єктом пізнання в бік подальшої суб’єктивізації процесу пізнання (релятивізація, зміна підходів до наукової істини та її критеріїв тощо); у соціумі – внаслідок науково-технічної революції (особливо комп’ютерної) відбулися якісні зміни щодо переходу від речової форми капіталу до нової – знаннєвої (інформаційної та інноваційної). Зазначено наслідки когнітивного перевороту: гносеологічна проблематика в царині філософії з периферії перемістилася в авангард; у межах конкретних наук з’явилися розділи або навіть цілі дисципліни, де почали вивчати особливості та механізми когнітивної діяльності. Розглянуто запропоновану Ж. Дельозом концепцію репрезентативного й номадичного мислення. З’ясовано, що перше формується онлайн-освітою як системою, натомість друге – офлайн-освітою як мережею. Висвітлено концепцію спостерігача в парадигмі складності. Зауважено, що «мислення у складності» має формуватися впродовж конкретної когнітивної практики – в новій парадигмі освіти впродовж життя. Окреслено проблему «розширення людини» (human enhancement). Доведено, що людство зараз перебуває на другій стадії, коли NBIC-конвергенція породжує новітні human enhancement. Констатовано, що когнітивний учений може помислити ці трансформаційні зміни, нанолюди в змозі їх вибудовувати, біолюди – впроваджувати, а ІТ-люди – моніторити та контролювати. Встановлено, що в цьому сенсі суб’єкт-спостерігач теперішнього – це синергетичний спостерігач часу, який розрізняє минуле, теперішнє й майбутнє, а отже, є для нас спостерігачем складності й одночасно квантовим спостерігачем.