ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ БІОГРАФІЧНОЇ МІФОТВОРЧОСТІ: ЛІТЕРАТУРНА ВИГАДКА ЯК ПРАКТИКА САМОРЕПРЕЗЕНТАЦІЇ

Анотація

Статтю присвячено виявленню філософсько-антропологічного підґрунтя та аналізу наявних методик дослідження феномену самопізнання. У статті робиться спроба, на засадах системно-теоретичного аналізу з залученням принципу антропологічної редукції, розкрити евристичний потенціал літературної вигадки як автобіографічної фальсифікації та визначити доцільність філософської рефлексії зазначеного феномену у постіндустріальну добу. Доведено, що в останні роки пожвавився інтерес до життєтворчості людини, разом з цим змінюється й написання біографій та автобіографій як саморепрезентації людини на межі свого – чужого. Це дає підстави стверджувати, що автобіографічні фальсифікації є вагомою складовою кожної біографії. У статті доводиться, що репрезентація людиною ключових подій свого життя містить латентну програму конструювання бажаного життєвого шляху, метою якої є перебудова соціальної, або навіть онтологічної конструкції власної особистості. Таке переписування життєпису, всупереч першому враженню, не завжди є шахрайством з точки зору законів суспільства та іноді навіть приймається як бажане тим самим суспільством. В даному досліджені основний акцент зроблено на аналізі феномена вигаданої автобіографії та прикладів автобіографій про які відомо, що вони, тією чи іншої мірою, не відповідали фактичному життєвому матеріалу автора. Окрім фальсифікацій та містифікацій у статті приділено увагу випадкам, коли недостовірні біографії являються засобом або навіть простором для літературної гри і у такий спосіб урізноманітнюють культурно-філософський дискурс.