ФЕНОМЕН СПОРТУ: ВІД КУЛЬТУРИ ПОПУЛЯРНОЇ ДО КУЛЬТУРИ МАСОВОЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.26

Ключові слова:

популярна культура, масова культура, дозвілля, спорт

Анотація

На сьогодні в більшості суспільств визнають спорт та його значення – культурне, економічне та політичне. Дедалі частіше підкреслюють зв’язок між спортом та соціальними реаліями, подіями та проблемами. Спортивна діяльність була ключовою ознакою суспільства з давніх часів, прикладом яких були Олімпійські ігри стародавньої Греції та римська епоха гладіаторських та інших змагань, через середньовічні народні ігри, які пережили обмеження «християнської епохи» та з часом набули форми більш звичної для нас у сучасному світі вже після Просвітництва. У міру поширення промислової революції спорт та ігри стали раціоналізованими та організованими в Північній Європі та експортованими по всьому світу європейськими колонізаторами та місіонерами впродовж двадцятого століття. У той час як досвід і організація спорту змінюються в залежності від часу та місця, відображаючи та створюючи культурні практики, зростання масштабів глобалізації означає, що структура та культура домінуючих спортивних форм, керованих правилами, які орієнтуються на досягнення, стають все більш схожими в усьому світі, тоді як водночас виникли та поширилися нові форми спорту та спортивні субкультури. Це стосується не лише учасників, а й глядачів, оскільки поява мегаспортивних подій, таких як різноманітні чемпіонати світу та інші комерційні спортивні події, привертає значну увагу в усьому світі та створює багатомільярдний ринок. Одним із результатів висвітлення в засобах масової інформації є те, що великі команди та окремі спортсмени стали світовими знаменитостями. Масова культура зі своїми методами поширення певних практик, почасти перетворила спорт на товар (комодифікація спорту). Тобто, він став засобом або ж інструментом економічних чи політичних структур. Його часто використовують як «бахтінський карнавал»: спорт стає інструментом стримання або ж можливістю маніпулювання поглядами великої кількості людей (прихильників, глядачів), розмиття між поняттями «добро» та «зло». Щось схоже було описане Стівеном Кінгом у його фантастичному романі «Людина, що біжить», де одіозний ведучий висловлював думку щодо популярної телегри: «вам потрібно щоб люди сиділи перед телевізором, а не ходили на демонстрації». У сучасному суспільстві із вільним доступом до засобів масової інформації спорт є значною частиною повсякденного життя і часто є невід’ємною частиною особистості, родини, роботи та особистих стосунків і пронизує суспільство аж до рівня політичної взаємозалежності. Спортивні події відіграють важливу роль у політичних відносинах усередині та між країнами. Політичні лідери в усьому світі використовують спорт для підвищення власної популярності, і більшість країн світу на певному етапі використовували спортивні події для підвищення свого статусу в глобальних політичних відносинах із різними наслідками для учасників і глядачів. Це також є елементом масової культури або ж як зазначає Джон Сторі «ідеологією масової культури» (ідеологічні форми, політика означення).

Посилання

Безугла, Р. (2010). Масова та популярна культура: проблема співвідношення понять. Культура і сучасність: альманах. Київ: Міленіум, № 2. С. 86–91.

Берк, П. (2001). Популярна культура в ранньомодерній Європі. Український центр культурних досліджень; Ін-т культурної політики. Київ: УЦКД. 376 с.

Культура масова і популярна: теорії та практики (2007). Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. Київ. 124 с.

Сторі Джон. (2005). Теорія культури та масова культура. Вступний курс. Київ: Вид-во «Акта». 357 с.

Burke, P. (1995). The Invention of Leisure in Early Modern Europe. Past & Present, 146, 136–150.

Cronin, Mike (2014). Sport: A Very Short Introduction. Oxford: Oxford University Press. 160 р.

Gans H. (1985). American Popular Culture and high Culture in a Changing Class Structure // Prospects: An Annual of American Cultural Studies. Cambridge. Vol. 10. P. 4.

Hansen Jan … (eds) (2023), The European Experience: A Multi-Perspective History of Modern Europe. Cambridge, UK: Open Book Publishers. 994 р.

Macdonald, Dwight (1953). A Theory of Mass Culture. Diogenes 1 (3):1–17.

Markula-Denison, Pirkko & Pringle, Richard (2006). Foucault, Sport and Exercise: Power, Knowledge and Transforming the Self. Routledge. 254 p.

Martschukat, J. (2021). The Age of Fitness (1st ed.). Wiley. 220 p.

McClelland, John and Brian Merrilees, eds (2009). Sport and Culture in Early Modern Europe / Le Sport dans la Civilisation de l’Europe Pré-Moderne (Toronto: Centre for Reformation and Renaissance Studies. 436 рр.

McQuail D. (1994). Mass Communication and Public Interest: Towards Social Theory for Media Structure and Performance. In: Cmwley D., Mitehell D. Communication Theory Today. Polity Press. P. 241–254.

Pelz, W. A. (2016). A People’s History of Modern Europe. Pluto Press. 256 p.

Veblen, Thorstein (2009). The Theory of the Leisure Class. OUP Catalogue, Oxford University Press.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-25

Як цитувати

Поліщук, Р. М. (2023). ФЕНОМЕН СПОРТУ: ВІД КУЛЬТУРИ ПОПУЛЯРНОЇ ДО КУЛЬТУРИ МАСОВОЇ. Культурологічний альманах, (3), 188–195. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.26