ФЕНОМЕН ДОСКОНАЛОСТІ ЛЮДИНИ: АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ЗАСАДНИЧІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ

Автор(и)

  • Віталій Володимирович Шпакович Житомирський державний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0009-0007-7158-1817

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.5

Ключові слова:

Бог, людина, досконалість, православна антропологія, буття, матеріальне, духовне, особистість, самотність.

Анотація

У статті аналізується феномен досконалості людини, який досліджується в межах православного антропологічного дискурсу. Обґрунтовується актуальність дослідження феномену досконалості людини та засадничі основи його вивчення. Встановлено взаємозв’язок вказаного феномену з православною доктриною про постать Бога в Самому Собі та досконалості людини з досконалістю Бога. Сформульовано поняття досконалості людини та розроблено чотири засадничі основи його вивчення, які ґрунтуються на загальновизнаних у науковому середовищі принципах богословсько-антропологічного дослідження. Установлено ключові аспекти вивчення феномену досконалості людини, серед яких: релігійно-філософський дискурс активно вивчає феномен досконалості людини, розробляючи концепції, що базуються на богословських та антропологічних принципах; православна антропологія є ключовим напрямом у цьому дослідженні, вона розглядає людину як найвищу форму розумного буття, удостоєну особливих взаємин з Богом; людина в православній теології вважається мікрокосмосом, що відкриває доступ до розуміння світу і Бога; досконалість людини вивчається за допомогою методології, яка базується на аналізі Одкровення, що зберігається в переданні Церкви, та синтезі ідей і положень, які стосуються людини; людина, згідно з релі- гійно-філософським дискурсом, має подвійну природу, яка містить духовний, так і матеріальний аспекти. Ця подвійність робить людину унікальним суб’єктом, що посідає центральне місце у світі; проблематичність людини, її неповнота та суперечності стають об’єктом дослідження для православної антропології, що спонукає до аналізу духовного становлення й розвитку людини; людина перебуває на межі двох світів, матеріального й духовного, і поєднує їх у собі. Вона відкриває можливість для реалізації духовного виміру буття через сприйняття вічності; особистість є ключовою характеристикою людини, що робить кожну особу унікальною та неповторною. Вона актуалізується у взаємодії з іншими особистостями; пошук сенсу в бутті людини відбувається через самотність, спілкування з іншими та віру в Бога. Самотність виявляє справжні смисли буття, а зв’язок з Богом є основою для знаходження сенсу та вдосконалення людини.

Посилання

Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту. (2007). Київ : Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату. 1407 с.

Billy, Camp. (2022). Humanity’s Desire for Perfection: A Defense for Christian Theism. Ph.D. in Theology & Apologetics: Rawling School of Divinity at Liberty University. 183 p. URL: https://digitalcommons.liberty.edu/cgi/viewcontent.cgi?article=4665&context=doctoral (дата звернення: 10.03.2024).

Вергелес, К. М. (2014). Християнська антропологія: минуле і сучасність Гілея: науковий вісник. Вип. 90. С. 212–216. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2014_90_54 (дата звернення: 10.03.2024).

Вергелес, К. М. (2016). Проблема вдосконалення людини: православна антропологія і христологія. Гілея: науковий вісник. №. 113. С. 206–210.

Гудзенко, О. (2020). Шлях духовного становлення у філософсько-релігійних поглядах представників українського середньовіччя і ранньомодерної доби в контексті вчення про теозис. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії». Випуск 62. 211 с.

Корольова, І. Є. (2009). Ідеал «Досконалої людини» у православ’ї. Вісник Національного технічного університету «ХПІ»: збір. наук. пр. Темат. вип.: Філософія. Харків : НТУ «ХПІ». № 26. С. 95–108.

Костючков, С. К. (2019). Проблемний ареал філософської антропології в епоху постмодерну: протиріччя і парадокси Homo Postmodernus. Антропологічні виміри філософських досліджень : матеріали 8-ої міжнародної наукової конференції. Донецьк : ДНУЗТ, 2019. 104 с.

Марченко, О. В. (2010). Екзистенціальні передумови формування ідей Бога. Вісник Черкаського університету: наук. журн. Вип. 190. Серія Філософія. Черкаси : Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького. С. 75–82.

Марчук, О. Т. (2017). Концепція духовного здоров’я в антропології східної патристики : дис. … канд. філос. наук : 09.00.11; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ. 220 с.

Овчіннікова, С. А. (2007). «Інший» як ключ до розуміння феномена дружби. Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. № 2. С. 166.

Палько, С., прот. Антропологія як універсальна наука про людину. URL: http://www. Lviv-orthodox.net.ua/bogoslovia-page:334 (дата звернення: 10.03.2024).

Сегеда, С. (2001). Антропологія : навч. посібник. Київ : Либідь. 336 с.

Torrance, A. (2020). Human Perfection in Byzantine Theology: Attaining the Fullness of Christ. Oxford University Press. P. 254.

Храмова, Л. М. (2016). Феномен людини у соціофілософському вимірі. Філософські обрії сьогодення : збірник тез доповідей і статей ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції. Херсон : РВВ «Колос». С. 148

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-15

Як цитувати

Шпакович V. (2024). ФЕНОМЕН ДОСКОНАЛОСТІ ЛЮДИНИ: АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ЗАСАДНИЧІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ. Культурологічний альманах, (2), 33–38. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.5

Номер

Розділ

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО