СПІВПРАЦЯ ЙОСИФА СЛІПОГО З УКРАЇНСЬКИМИ МИТЦЯМИ ТА НАУКОВЦЯМИ У РИМСЬКИЙ ПЕРІОД ЙОГО ЖИТТЯ (1963–1984)

Автор(и)

  • Марія Мирославівна Пронюк Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://orcid.org/0000-0001-6330-4202

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.47

Ключові слова:

Українська Греко-Католицька Церква, Йосиф Сліпий, українська культура, Український Католицький Університет Святого Климента Папи, Собор Святої Софії.

Анотація

У статті висвітлено та проаналізовано співпрацю Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви Йосифа Сліпого (1892–1984) та українських митців і науковців. Друга хвиля еміграції (1939–1945) змусила багатьох з них покинути рідну землю у пошуках безпечного місця для життя і творчості. Таким чином вони зберігали і продовжували тяглість традицій українського мистецтва і наукової думки та представляли українську культуру перед чужинцями, ділились власними надбаннями та пізнавали іноземні досягнення. Багато зусиль докладалося для створення українських освітніх центрів, розвитку наукової та видавничої справи. Яскравим прикладом є ідея Йосифа Сліпого – комплекс «Свята Софія» у Римі, що поєднав у собі Український Католицький Університет Святого Климента Папи та студентський Храм Божої Премудрості. Якщо в першому вирувало науково-дослідне життя, гуртуючи навколо себе багатьох видатних науковців, професорів, докторів, то мистецьким оздобленням Храму займалися відомі українські митці, поряд з тим створюючи свої роботи для різних виставок, замовлень. Тут прослідковуємо прояв неабияких організаторських здібностей, завбачливість планів та любов до рідних традицій Йосифа Сліпого. Саме під його мудрим проводом вдалося здвигнути справжній культурний центр українства в діаспорі, до якого з’їжджалися зі всього світу. Завдання Університету – підносити віру, відкривати і боронити правду про український народ, що страждав за «залізною завісою». З цієї культурної спадщини черпатимуть ще багато митців та науковців, якщо ми будемо її примножувати, поширювати та продовжувати працю наших попередників. З причини недоступності до Архіву Української Греко-Католицької Церкви в Римі мусимо спиратися на вже опубліковані джерела. Маємо надію, що майбутні дослідники будуть опрацьовувати оригінальні документи, листи та звіти, що дасть можливість повніше та глибше розкрити особливості співпраці між Йосифом Сліпим та українською діаспорою.

Посилання

Бойко, О. (2016). Релігійні мотиви у творчості Леоніда Молодожанина. Українська діаспора: проблеми дослідження: тези доповідей міжнар. наук. конф., 27–28 вересня 2016 р. Острог. С. 295–302.

Відкриття українського музею в Римі. (1971). Богословія. Том 35. Рим. С. 254–255.

Горинь, Б. (2018). Святослав Гординський на тлі доби: есе-колаж у 2-х книгах. Київ: Ярославів Вал. 624 с.

Карась, Г. (2014). Патріарх Йосип Сліпий в контексті музичної культури української діаспори. Актуальна проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. Вип. ХХХІІ. Київ: Міленіум. C. 98–104.

Лесів, М. (2007). Професор Марія Пшепюрська-Овчаренко. Перемишль. 299 с.

Пам’ятник Т. Шевченку біля Українського Католицького Університету. (1971). Вісті з Риму, 16–17, 14.

Сидор, О. (1994). Блаженніший Йосиф і мистецтво. Рим: SGS. 156 с.

Український Католицький Університет імені святого Климента Папи у Римі в першому п’ятиліттю свого постання і діяльности, 1963–1968. (1969). Рим: SGS, Т. 32. 292 с.

Український Католицький Університет ім. св. Климента Папи в другому п’ятиліттю свого постання і діяльности, 1968–1973. (1974). Рим: SGS, Т. 41–42. 388 с.

Хома, І. (1990). Собор Св. Софії в Римі і його мозаїки. Терем, 10, С. 33–37.

Художник Михайло Мороз у Римі. (1973). Вісті з Риму, 14–16, 32.

Шейко, О. (2021). Михайло Мороз – учень мистецької школи Олекси Новаківського. URL: https://photo-lviv.in.ua/mykhaylo-moroz-uchen-mystetskoi-shkoly-oleksy-novakivskoho/ (дата звернення: 04.04.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-16

Як цитувати

Пронюк, М. М. (2024). СПІВПРАЦЯ ЙОСИФА СЛІПОГО З УКРАЇНСЬКИМИ МИТЦЯМИ ТА НАУКОВЦЯМИ У РИМСЬКИЙ ПЕРІОД ЙОГО ЖИТТЯ (1963–1984). Культурологічний альманах, (2), 380–384. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.47

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ