РЕЛІГІЙНА ТА БОГОСЛОВСЬКА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОТОПРЕСВІТЕРА ГАВРИЇЛА КОСТЕЛЬНИКА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.3Ключові слова:
Гавриїл Костельник, Українська Греко-Католицька Церква, католицизм, православ’я, неотомізм, католицький модернізм, схоластика, віра та знання, релігійна віра, релігія та наука, містика, душа, релігійні конфлікти, релігійна безпекаАнотація
Війни, революція, значні соціально-політичні зміни – ось неповний список того, через що пройшла Україна в першій половині ХХ ст. Гавриїл Костельник, видатний філософ, богослов та письменник, відіграв не останню роль у цих подіях, зокрема як організатор Об’єднавчого собору у Львові в 1946 р., що ліквідував Українську Греко-Католицьку Церкву (УГКЦ). Спадщина протопресвітера Гавриїла є складною і часто інтерпретується через різні ідеологічні призми. Ця стаття має на меті прояснити інтелектуальну позицію Костельника, досліджуючи, чи був він неотомістом, католицьким модерністом чи кимось зовсім іншим. Декілька вчених, зокрема Мирослав Олексюк, Юліан Тамаш, Ірина Мірчук та Павло Содомора, класифікували Костельника як неотоміста. Вони вказують, що Костельник у своїх працях часто займається примиренням віри і знання, що є характерною рисою томістичної філософії. Попри це глибший аналіз свідчить, що погляди Костельника з неотомізмом узгоджуються погано. Критики цієї позиції, такі як Ігор Загребельний, стверджують, що Костельника неотомістом було названо помилково, базуючись на вузькому та спрощеному розумінні томістичної філософії. Сам Костельник скептично ставився до схоластики. Його свідома опозиція до схоластики та критичне ставлення до католицьких доктрин ще більше ставлять під сумнів його класифікацію як неотоміста. Учені, такі як О. Гірник та І. Загребельний, пропонують альтернативну точку зору: Костельник є католицьким модерністом. Пізніші праці отця Гавриїла, зокрема ті, де описана його енергетична космологія та незвичайні погляди на душу, підтримують цю позицію і показують значну віддаленість Костельника від католицького вчення. Концепції пізнього Костельника часто мають багато спільного з православними богословськими принципами, що особливо видно в його рукописі «Логіка». Ця еволюція показує перехід до ідей, більш узгоджених зі східним християнством. У цілому інтелектуальний шлях Гавриїла Костельника не піддається простій класифікації. Хоча деякі вчені зараховували його до неотомістів, цей погляд не витримує глибшого аналізу. Богословські дослідження та критика отця Гавриїла більше підходять католицькому модерністу, проте кінцевий стан його ідей більше схожий із православним віровченням.
Посилання
Гірник, О.Р. (2008). Костельник Гавриїл. Ultra posse. Вибрані твори. Ужгород: Ґражда. 89 с.
Глинка, Л., Чехович, К. (1934). Богословське наукове товариство у Львові в першім десятилітті свого існування (1923–1933). Львів. 93 с.
Гриньох, І. (1970). Знищення Української Католицької Церкви російсько-більшовицьким режимом. Сучасність. № 7–8. С. 153–180; № 9. С. 53–75.; № 7–8, С. 167.
Домбровський, В.Т. (1989). Львівсько-Варшавська філософська школа (1895–1939). Львів: ІППММ. 68 с. URL: http://www.philosophy2.ru/library/dombrovski/index.html
Загребельний, І. (2019). Проблема секуляризації у творчій спадщині Гавриїла Костельника: критичний аналіз: дис. ... докт. філос. наук. Київ: ІФ ім. ГС. 203 с.
Іваник, С. (2012). Аналіз понять у філософській спадщині українських учнів К. Твардовського (С. Балея, Г. Костельника, С. Олексюка, М. Рудницької, О. Кульчицького). Польські студії. № 5. С. 112–128.
Костельник, Г. (1928). На ясні зорі, на тихі води. Нива. № 8. С. 254–262.
Костельник, Г. (1926). Нова доба нашої Церкви. Львів. 16 с.
Костельник, Г. (1925). Три розправи про пізнання. Львів. 198 с.
Мірчук, І., Кашуба, М. (2002). Гавриїл Костельник: філософські погляди. Дрогобич: Вимір. 140 с.
Олексюк, М.М. (1970). Боротьба філософських течій на Західно-Українських землях у 20–30-х роках ХХ ст. Львів. 299 с.
Перевезій, В. (2003). До проблеми латинізації УГКЦ у 20–30 роках ХХ ст. Історія релігій в Україні: праці ХІІІ Міжнародної наукової конференції. Кн. 1. Львів: Логос. С. 429–434.
Петрук, О. (1995). Ми повинні бути гранично чесними зі собою. Вірую. № 9 (35).
Сліпий, Й. (1991). Нарис історії середньовічної (схолястичної) філософії. Рим. 183 с.
Сліпий, Й. (2014). Спомини. Львів ; Рим: УКУ. 608 с.
Содомора, П.А. (2016). Cистема термінів Томи з Аквіну та її рецепція в українському філософському контексті (на матеріалі «Суми теології» та «Суми проти поган»): дис. ... докт. філос. наук. Львів: ЛНУ. 410 с.
Тамаш, Ю. (2005). Гавриїл Костельник Гомзов. Ошлєпени соловей: антолоґия рускей поезиї. Нови сад: Руске слово. С. 27–30.
Хомишин, Г. (2016). Два царства. Люблін: Biblioteka Ucrainicum. 399 с.
Шеремета, О.Ю. (2015). Від неотомізму до модернізму: творчість Г. Костельника у світлі сучасних досліджень. Мультиверсум. Філософський альманах. Вип. 5–6 (143–144). С. 53–65.