МИХАЙЛО МОЛЬНАР І ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ ДИСИДЕНТИ, АБО ЯК СЛОВАЦЬКИЙ УЧЕНИЙ ПОТРАПИВ ДО СУДОВОЇ СПРАВИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.15Ключові слова:
Михайло Мольнар, Віктор Савченко, Дніпропетровськ, судовий процес, дисиденти, українсько-чехословацькі відносини, українсько-словацькі відносини, тоталітаризмАнотація
Статтю присвячено одному з епізодів дисидентського руху в Україні на межі 1960–1970-х років – судовій справі над авторами і поширювачами «Листа творчої молоді м. Дніпропетровська», де у ході слідства з’явилося ім’я словацького/чехословацького україніста Михайла Мольнара (1930–2006). Мета дослідження – розкрити нові обставини у судовій справі над дисидентами Дніпропетровська, які дають змогу з’ясувати місце постаті Михайла Мольнара та його праці у цій справі, значення зв’язків українського та чехословацького дисидентського рухів. В основі інформаційної бази розвідки – опубліковані й неопубліковані джерела, зокрема документ із фонду Дніпропетровського обласного комітету КПУ Державного архіву Дніпропетровської області, матеріали періодичних видань, джерела особового походження (спогади, щоденники, листування). Методологія дослідження базується на полідисциплінарному та компаративістському підходах. У результаті дослідження було доповнено й уточнено обставини слідства у справі одного з обвинувачуваних – Віктора Савченка (1938–2016), якому інкримінували розповсюдження антирадянської літератури, до якої було включено працю М. Мольнара «Словаки і українці: Причинки до словацько-українських літературних взаємин з додатком документів» (1965). Виявлений архівний документ дає підстави стверджувати, що у полі зору КДБ опинилася не лише праця та зміст вміщеного у праці «націоналістичного» «Послання» Тараса Волі, а й постать самого словацького ученого, який дозволив собі відверто антирадянські висловлювання у період «Празької весни». Проаналізовані джерела разом з оцінками сучасників та дослідників біографії і творчості М. Мольнара засвідчують усвідомлення ученим сутності тоталітарної комуністичної влади і системи, підкреслюють значення його праць у формуванні поглядів українських дисидентів. Розглянута судова справа та доля усіх прямих та непрямих її учасників, як-от М. Мольнара, виводить на ширшу проблематику українсько-чехословацьких, власне українсько-чеських і українсько-словацьких зв’язків, зокрема поза офіційним «парадним» боком, на рівні особистих контактів, які долали заборони та кордони. Поряд із тим дослідження збагачує й уявлення про локальний вимір історії з працею Мольнара: у різний спосіб до судового процесу були притягнуті доволі відомі у просторі Дніпропетровська/Дніпра особи, що відіграли певну роль у перебігу подій.
Посилання
Бажан, О. (упоряд.) (2008). «Празька весна» у документах Галузевого державного архіву Служби безпеки України. З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ, 30, 54–137.
Белей, Лесь, Белей, Любомир (2009). І один у полі воїн… : [передмова]. Мольнар, Михайло. Від Влтави до Дніпра: студії з українського літературознавства та міжслов'янських культурних взаємин. Ужгород: Ґражда, 17–34.
Белей, Любомир (2011, 18 лютого). Затоплені асиміляцією. Історія українців Словаччини: від незнання до безпам’ятства. Український тиждень. URL: https://tyzhden.ua/zatopleni-asymiliatsiieiu/
Білокінь, С., Дмитрієнко, М. (2009). Miscellanea: Ярослав Іванович Дзира (12.05.1931–21.08.2009) [Некролог]. Український археографічний щорічник. Нова серія. Київ: Укр. письменник, вип. 13/14, 824–832.
Гаврош, О. (2010). Юрко Бача: «До літератури ставлюся як до чогось святого» [Інтерв’ю з Юрієм Бачею 16. 05. 2002 р.]. Бача, Юрій. Вибрані твори: З архіву, публіцистика, літературознавство / Ред. О. Козоріз. Ужгород: Мистецька Лінія, 526–531.
Гончар, Олесь Терентійович (2003). Щоденники: у 3 т. / упоряд., підгот. текстів, іл. матеріалу та передм. В. торі Гончар. Київ: Веселка. Т. 2: 1968–1983, 607 c.
Демьяненко, А.А. (1968, 29 августа). Сирени цвести! Днепровская правда, 3.
Державний архів Дніпропетровської області. Ф. 19, оп. 54, спр. 113, 83 арк.
Дзира, Я.І. (1967). Мольнар М. Словаки і українці. Братіслава: Словацьке вид-во, 1965. [Рецензія]. Український історичний журнал, 4, 143–146.
«Днепр вечерний»: история длиной в полвека (2022.12.01.) Міський сайт Дніпра gorod. dp. ua. URL: https://www.gorod.dp.ua/news/199069
Заверталюк, Н.І. (2008). Білецький Фелікс Мар’янович. Професори Днiпропетровського нацiонального унiверситету імені Олеся Гончара: Біобібліограф. Довідник. Голова редкол. проф. М.В. Поляков. 2-е вид., перероб. і доп. Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту, 48–49.
Кобець, Н.О. (2020). Словацько-український діалог: літературний вимір [Дис. канд. філолог. наук, Львівcький національний університет імені Івана Франка]. URL: https://scc.knu.ua/upload/iblock/14e/dis_Kobets%20N.O.pdf
Ковпак, Л.В. (2005). «Знання», Товариство «Знання» України. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ: В-во «Наукова думка», 672 с. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Znannya_tovarystvo
Коновалов, Г. (1966). Документ братерської дружби. Літературна Україна, 8 березня, 4.
Котельницький, Н.А. (2020). «Братское послание украинцев сербскому обществу «Заря» з особистого архіву І. Л. Шрага як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60–80 рр. ХІХ ст.). Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. Київ-Глухів, вип. 13, 205–208.
Кушнір, О. (2015). Преса українців Словаччини: літературно-мистецький і публіцистичний журнал «Дукля» (Пряшів, 1953–2004 рр.): монографія. Тернопіль: Вид-во ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 180 с.
Листи до Олеся Гончара від Михайла Ілліча Мольнара (2016). Листи до Олеся Гончара: у 2 кн. Кн. 1 (1946–1982) / упоряд., передм., прим., комент. Миколи Степаненка. Київ: Сакцент Плюс, 2016, 197–197, 201–203, 332–333.
Мишанич, О. (1967). Михайло Мольнар. Словаки і українці [Рецензія на книгу: Мольнар, М. Словаки і українці: причинки до словацько-українських взаємин з додатком документів]. Братислава: Словац. пед. вид-во, Від. укр. літ. в Пряшеві, 1965. 402 с.). Архіви України, 3, 84–85.
Мишанич, О. (1980). Щедрість таланту: [до 50-річчя чеського і словацького науковця, україніста М. Мольнара]. Літературна Україна, 18 листопада, 2.
Мокрик, Р. (2020, 25 листопада). Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ. «Історична Правда» – онлайнове суспільно-історичне, науково-популярне видання. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2020/11/25/158531/
Мольнар, Михайло (2009). Від Влтави до Дніпра: Студії з українського літературознавства та міжслов’янських культурних взаємин. Упорядник Любомир Белей; редактор Іван Ребрик. Ужгород: Ґражда, 408 с.
Мольнар, М. (1980). Зустрічі культур: З чехословацько-українських взаємовідносин. Братислава: Словацьке педагогічне видавництво, відділ української літератури в Пряшеві, 1980. 542 с.
Мольнар, М. (1965). Словаки і українці: Причинки до словацько-українських літературних взаємин з додатком документів. Братислава: Словацьке педагогічне видавництво, відділ української літератури в Пряшеві, 402 с.
Мольнар, М. (1961). Тарас Шевченко у чехів та словаків. Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво, відділ української літератури в Пряшеві, 285 с.
Мольнар, М. (2011). Українсько-словацькі культурні взаємини від початку ХІХ до середини ХХ. Ужгород. нац. ун-т, НДІ україністики ім. Михайла Мольнара. Ужгород : ІВА, 93 с.
Мольнар, М. (1968). Якою ж буде доля рукописної спадщини В. Винниченка? Сучасність, 9 (93), 109–112.
Мушинка, М. (2011, 4 лютого). Закарпаття не забуває про свого земляка, словацького україніста Михайла Мольнара. Інтернет-видання «Закарпаття онлайн Beta». URL: https://bit.ly/3qJ68QE
Мушинка, М.І. (2019). Мольнар Михайло Ілліч. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. URL: https://esu.com.ua/article-69118
Мушинка, М. (2007). Три болючі втрати українського народознавства Словаччини. Народна творчість та етнографія, 2, 76–79.
Наєнко М. (2003). Історія українського літературознавства. Вид. друге, допов. Київ: ВЦ «Академія». 364 с.
Неврлий, М.Я. (2006). Воля Тарас. Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. URL: https://esu.com.ua/article-29664
Нужний, В. (1970, 20 січня). В одних лавах з письменниками [Виступ на IV пленумі правління Союзу письменників України]. Літературна газета, 3.
Овсієнко В.В. (2008). Інтерв’ю Віктора Васильовича Савченка. Дисидентський рух в Україні. Сторінка Харківської правозахисної групи / Віртуальний музей. URL: http://museum.khpg.org/1209675256.
Овсієнко В. (2013). Кульчинський Микола Георгійович. Історична пам’ять Дніпропетровщини: події, факти, імена: збірник статей та документів. У 5 т. Т. 1: Боротьба з інакодумством на Дніпропетровщині / Упоряд.: Є.І. Бородін, В.В. Іваненко, Л.Л. Прокопенко, Р.К. Терещенко. Дніпропетровська обласна редколегія по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією». Дніпропетровськ: Вид-во «Монолит», 147–149.
Пасемко, І. (2010). Проблеми україністики у словацькій рецепції. Рецензія на книгу: Мольнар Михайло. Від Влтави до Дніпра: Студії з українського літературознавства та міжслов’янських літературних взаємин. Ужгород: Ґражда, 2009. Слово і час, 12, 100–104.
Пріоритетні напрями наукової діяльності інституту (2007). Науково-дослідний інститут україністики ім. М. Мольнара. URL: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/cat/deps-ndi_ukraine/science
Савченко, В. (2013). Хроніка одного кримінального процесу. Історична пам’ять Дніпропетровщини: події, факти, імена: збірник статей та документів. У 5 т. Т. 1: Боротьба з інакодумством на Дніпропетровщині / Упоряд.: Є.І. Бородін, В.В. Іваненко, Л.Л. Прокопенко, Р.К. Терещенко. Дніпропетровська обласна редколегія по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією». Дніпропетровськ: Вид-во «Монолит», 210–224.
Савченко, В. (1993). Хроніка одного кримінального процесу. Сучасність, 9, 153–163.
Скоблікова, М.І. (2014). Коновалов Геннадій Лук’янович. Енциклопедія Сучасної України. Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. URL: https://esu.com.ua/article-4881
Скорик, М. (2018). «Треба мати відвагу знати правду», або «Лист творчої молоді м. Дніпропетровська» і навколо нього. Краєзнавство, 3, 103–114.
Тарас Воля (1868). Братское послание украинцев сербскому обществу «Зоря». Вена. 15 с. URL: https://books.google.com.ua/books?id=ckpdAAAAcAAJ&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false
Терещенко, Р. (1999a). Жодного друга не зрадив і в жоднім рядку не збрехав. Відроджена пам’ять. Книга нарисів. Науково-редакційний центр обласної редколегії по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією». Дніпропетровськ : «Монолит», 570–580.
Терещенко, Р. (1999b). Незважаючи на слабкість аргументів… . Відроджена пам’ять. Книга нарисів. Науково-редакційний центр обласної редколегії по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією». Дніпропетровськ : «Монолит», 561–569.
Терещенко, Р. (2013). Двобій: система проти інакодумців. Історична пам’ять Дніпропетровщини: події, факти, імена: збірник статей та документів. У 5 т. Т. 1: Боротьба з інакодумством на Дніпропетровщині / Упоряд.: Є.І. Бородін, В.В. Іваненко, Л.Л. Прокопенко, Р.К. Терещенко. Дніпропетровська обласна редколегія по підготовці й виданню тематичної серії книг «Реабілітовані історією». Дніпропетровськ: Вид-во «Монолит», 79–97.
Чорній, В. (2002). Михайло Мольнар як дослідник чесько-українських і словацько-українських літературних зв’язків. Проблеми слов’янознавства. Львів, вип. 52, 227.
Шевчук, В.І. (1966). М. Мольнар «Словаки і Українці. Причинки до словацько-українських літературних взаємин з додатком документів, Словацьке педагогічне вид-во у Братіславі. Відділ української літератури у Пряшеві. 1965. 402 с.» [Рецензія]. Радянське літературознавство, 6, 86–88.
