СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВИ: ПРОБЛЕМИ, ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Анотація

Поняття державного суверенітету, постає як одне з ключових в сучасний системі світопорядку. Більшість дискусій останніх десятиліть у цій сфері пов’язані з класичним розумінням поняття «суверенітет держави» та реальним процесом реалізації цього суверенітету в ХХІ столітті. Процес глобалізації провокує світ до кардинальних змін і ці зміни стосуються не тільки людини, науки та технологій, але і повноважень держав та їх впливу на зовнішні та внутрішні процеси, які відбуваються в світі. В даній статті проводиться аналіз теоретичних філософських робіт, таких авторів, як Н. Макіавелі, Ж. Бодена, Г. Гроция, Т. Гоббса, Ж.-Ж. Руссо, М. Вебера, М.Фуко, інших та можливості використання їх ідей, як практичного підґрунтя для сучасної реалізації суверенітету держав та їх захисту. Розглядається Вестфальська система світопорядку основним принципом якої було невтручання будь-яких країн у внутрішні справи незалежних держав, чітке визнання кордонів та системи взаємовідносин на міждержавному рівні. Саме з часу підписання цієї угоди суверенітет держави, як верховенство влади всередині держави та принцип рівності незалежно від будь-яких особливостей держав, таких як форма правління, територія, культурні та національні особливості були визнані юридично. Проте система таких відносин зараз зазнає деформацій, і Україна як незалежна держава постала перед такими викликами. Саме тому, особлива увага приділяється конструюванню та становленню суверенітету України, розглядаючи його крізь призму досвіду інших країн. Досліджується значення міжнародних відносин на формування державного суверенітету та вплив різних союзів на реалізацію власної суб’єктивності держави, досліджується процес формування державного суверенітету, як з точки зору правового вираження, так із боку економічного та міжнародного. За своїм принципом існування суб’єктність держави означає її незалежне існування в питаннях зовнішньої політики та можливості керуватися власними національними інтересами, заключати договори з іншими країнами, а також володіти правом обирати або створювати союзи з іншими країнами або міжнародними організаціями.