БІОІНЖЕНЕРНА ПОСТЛЮДИНА: ПРОГНОЗИ НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ РЕФЛЕКСІЇ

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена неспинним розвитком біоінженерних технологій та робототехніки, які не лише дають підстави говорити про нову науково-технічну революцію, але й стають предметом осмислення у філософських дискусіях та творах мистецтва, зокрема в жанрах наукової фантастики, утопіях та антиутопіях, неонуар тощо. Автори таких творів відображають основні тенденції, які проявляються в процесі розвитку цих технологій, та намагаються передбачити подальші кроки людства в цих напрямках. Мета дослідження – виявлення та соціально-філософський аналіз творів наукової фантастики, в сюжетах яких осмислюються науково-технічні перспективи та соціальні наслідки створення постлюдини засобами біоінженерних технологій. Робоча гіпотеза дослідження полягає у ставленні до творів наукової фантастики як до уявних експериментів, які можна долучати до прогностичного аналізу можливих наслідків упровадження певних технологій. На особливу увагу заслуговують ті твори, в яких йдеться про технології, що націлені на «покращення», «вдосконалення» людської природи (відповідно до ідей трансгуманізму), зокрема, шляхом біоінженерних технологій або кіборгизації. Результати дослідження показали, що особливістю таких творів є те, що їх автори завжди намагаються показати, що, отримавши «вдосконалене» тіло, людина не стає більш щасливою, більш упевненою в собі, більш здатною до самореалізації. У людини з’являються нові можливості та здібності, але вони не дають відчуття повноцінного життя. Тому постає низка питань: Чи потрібно таким технологіям надавати масового поширення? Чи всім вони потрібні? А якщо не всім, то кому і в яких випадках? Чи потрібно націлюватися на повну заміну біологічного тіла людини штучним? Пошуки відповідей на ці запитання мають здійснюватися у відповідності до базових цінностей соціокультурного буття людства, екзистенційно-ментальних засад, які протягом тисячоліть дозволяли людству виживати і розвиватись.