БІОІНЖЕНЕРНА ПОСТЛЮДИНА: ПРОГНОЗИ НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІ РЕФЛЕКСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.28Ключові слова:
людина, суспільство, цінності, біотехнології, трансгуманізм, кіборг, уявний експеримент, наукове прогнозуванняАнотація
Актуальність дослідження зумовлена неспинним розвитком біоінженерних технологій та робототехніки, які не лише дають підстави говорити про нову науково-технічну революцію, але й стають предметом осмислення у філософських дискусіях та творах мистецтва, зокрема в жанрах наукової фантастики, утопіях та антиутопіях, неонуар тощо. Автори таких творів відображають основні тенденції, які проявляються в процесі розвитку цих технологій, та намагаються передбачити подальші кроки людства в цих напрямках. Мета дослідження – виявлення та соціально-філософський аналіз творів наукової фантастики, в сюжетах яких осмислюються науково-технічні перспективи та соціальні наслідки створення постлюдини засобами біоінженерних технологій. Робоча гіпотеза дослідження полягає у ставленні до творів наукової фантастики як до уявних експериментів, які можна долучати до прогностичного аналізу можливих наслідків упровадження певних технологій. На особливу увагу заслуговують ті твори, в яких йдеться про технології, що націлені на «покращення», «вдосконалення» людської природи (відповідно до ідей трансгуманізму), зокрема, шляхом біоінженерних технологій або кіборгизації. Результати дослідження показали, що особливістю таких творів є те, що їх автори завжди намагаються показати, що, отримавши «вдосконалене» тіло, людина не стає більш щасливою, більш упевненою в собі, більш здатною до самореалізації. У людини з’являються нові можливості та здібності, але вони не дають відчуття повноцінного життя. Тому постає низка питань: Чи потрібно таким технологіям надавати масового поширення? Чи всім вони потрібні? А якщо не всім, то кому і в яких випадках? Чи потрібно націлюватися на повну заміну біологічного тіла людини штучним? Пошуки відповідей на ці запитання мають здійснюватися у відповідності до базових цінностей соціокультурного буття людства, екзистенційно-ментальних засад, які протягом тисячоліть дозволяли людству виживати і розвиватись.
Посилання
Білоус, М. В., Усанова, Л. А. (2019). Трансгуманізм як знецінення людяності. Філософські обрії, № 42, С. 171–175.
Горбатюк, А. Ю. (2023). Феномен технокультури в контексті трансгуманізму: взаємодія між людством і технологіями. Культура і сучасність: альманах, № 2. С. 22–26. DOI: 10.32461/2226-0285.2.2023.293739.
Капустіна, Н., Попсуєнко, Л. (2019). Трансгуманізм як проєкт покращення людини: філософсько-етичний вимір. Юридичний вісник, № 2. С. 94–99.
Міхайліна, Т. В., Довгань, Б. В. (2021). Реалізація концепції трансгуманізму як передумова виникнення нової форми дискримінації: правовий аспект. Право і суспільство, № 5. С. 194–200. DOI: 10.32842/2078-3736/2021.5.26.
Прокопович, Л. В. (2022). Зворотний бік «ефекту Франкенштейна». Перспективи. Соціально-політичний журнал, № 3, С. 69–73. DOI: 10.24195/spj1561-1264.2022.3.10 .
Прокопович, Л. (2023). Проблематика емоційного інтелекту в соціальній фантастиці. Науково-теоретичний альманах «Грані», Том 26, № 1, С. 94–99. DOI: 10.15421/172315.
Прокопович, Л. В. (2024). Проблематика морально-етичних меж біотехнологій в контексті антиутопій. Перспективи. Соціально-політичний журнал, № 3. С. 125–130. DOI: 10.24195/spj1561-1264.2024.3.15.
Bostrom, N. (2005). A History of Transhumanist Though. Journal of Evolution and Technology, Vol. 14(1), April. DOI: 10.1.1.98.7951.
Fereidoun, M. (1989). Esfandiary (FM-2030). Are You a Transhuman? Monitoring and Stimulating Your Personal Rate of Growth in a Rapidly Changing World. Warner Boors: 227 p.
Guerreiro, J., Loureiro, S.M.C., Romero, J., Itani, O.S. & Eloy, S. (2021). Transhumanism and Engagement-Facilitating Technologies in Society. Journal of Promotion Management, Vol. 28(5). P. 537–558. DOI: 10.1080/10496491.2021.2009615.
Hughes, J. (2010). Contradictions from the Enlightenment Roots of Transhumanism. Journal of Medicine and Phi- losophy, 35. P. 622–640. DOI: 10.1093/jmp/jhq049.
Kamensky, E. G. & Boev, E. I. (2015). An Innovation Civilization in the Context of the Anthroposphere Crisis of the Technogenic Society. Asian Social Science, Vol. 11, № 4. P. 328–335. DOI: 10.5539/ass.v11n4p328.
Koch, Tom. (2010). Enhancing Who? Enhancing What? Ethics, Bioethics, and Transhumanism. Journal of Medicine and Philosophy, November, 1. P. 1–15. DOI: 10.1093/jmp/jhq051.
Kull, A. (2001). The cyborg as an interpretation of culture-nature. Zygon, vol. 36, № 1. P. 49–56.
Porter, Allen. (2017). Bioethical and Transhumanism. Journal of Medicine and Philosophy, Vol. 42, P. 237–260. DOI: 10.1093/jmp/jhx001.
Prokopovych, L. (2021). Reflecting the theatralization of life in the prospects of transhumanism. EUREKA: Social and Humanities, Vol. 4, P. 3–8. DOI: 10.21303/2504-5571.2021.001972.
Shields, R. (2006). Flânerie for Cyborgs. Theory, Culture & Society, Vol. 23(7-8), P. 209–220. DOI: 10.1177/0263276406069233.
Tennison, M. (2012). Moral Transhumanism: The Next Step. Journal of Medicine and Philosophy, Vol. 37. P. 405–416. DOI: 10.1093/jmp/jhs024.
Thompson, Joel. (2017). Transhumanism: How Far Is Too Far? The New Bioethics, P. 1–18. DOI: 10.1080/20502877.2017.1345092.
Tirosh-Samuelson, Hava. (2017). Technologizing Transcendence: A Critique of Transhumanism. Religion and Human Enhancement, P. 267–283. DOI: 10.1007/978-3-319-62488-4_16.