РОЗВИТОК ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ НА УКРАЇНСЬКИХ ТЕРЕНАХ В ЕПОХУ РЕНЕСАНСУ

Анотація

Стаття присвячена складовим духовної культури в епоху Ренесансу, простеженню південнослов’янських та західноєвропейських впливів на українську культуру в окреслений період. Методологія дослідження включає системний аналіз, що сприяв осмисленню архівних матеріалів та рукописів; для окреслення часових характеристик досліджуваного матеріалу використано хронологічний метод, порівняльний аналіз дав змогу прослідкувати поступове удосконалення музичної теорії та майстерності багатоголосої музики. Актуальність публікації пов’язана із зростаючим інтересом до з’ясування південнослов’янського та західноєвропейського впливу на українську духовну культуру. Наукова новизна дослідження полягає у розкритті головних складових духовної культури в епоху Ренесансу, їх аналізі та виявленні південнослов’янських і західноєвропейських впливів в окреслений період. Підсумовано, що південнослов’янська духовна культура XІV–XVІІ ст. суттєво вплинула на українську культуру, що виявилося у певних орфографічних і стилістичних змінах в українських богослужбових збірниках та активізації розвитку українського музично-гімнографічного мистецтва. Запровадженню багатоголосої музики в Україні сприяло не тільки польське музичне мистецтво, а й різноманітні реформаційні течії, які поширювалися на українських етнічних землях. Музична культура «чеських братів», лютеран, кальвіністів, соціан та інших європейських реформаційних течій сприяла ознайомленню православних із багатоголосим співом та лінійною нотацією. Заможна українська шляхта стала першими популяризаторами багатоголосої музики серед українців. Вони організовували музичні капели, керівниками яких у більшості випадків були іноземні майстри, які чудово знали лінійну нотацію і володіли знаннями та навичками в написанні поліфонічних композицій. На початку XVІ ст. поступово формується новий центр розвитку музичного мистецтва – світське середовище, в якому відбувається підготовка професійних кадрів поза церковними стінами. Це світські музичні капели в маєтках магнатів та музичні цехи в містах. Наступними осередками музичної освіти стали католицькі і протестантські школи та колегіуми, де українська молодь ознайомлювалася і засвоювала григоріанський хорал разом із чотириголосними протестантськими піснями. Не достатньо з’ясованими залишається ряд питань, пов’язаних з діяльністю світських музичних капел та музичних цехів у популяризації багатоголосої музики на українських теренах.