УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМИ ЗМІНАМИ У СФЕРІ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ У ПОЛЬЩІ 2012–2016 РР.
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.52Ключові слова:
мистецька освіта, музична освіта, управління змінами, пілот, стратегії впровадження змінАнотація
Подальші реформи щодо організації художньої освіти, основних навчальних програм і рамкових навчальних планів є великим викликом не лише через притаманний опір невідомій ситуації, але, перш за все, через спосіб управління змінами. З огляду на те, що реципієнтами освітніх змін є діти та молодь, до них слід готуватися зважено, визначаючи наслідки їх впровадження. Метою цієї статті є представити інноваційний менеджмент змін у сфері мистецької освіти, який полягав у передуванні впровадженню змін за допомогою пілотної програми, реалізованої в 2012–2016 роках вибраними музичними школами Польщі. Керівництво та вчителі пілотних шкіл отримали підтримку в навчанні від Центру освіти вчителів художніх шкіл, а діяльність шкіл, пов’язану з впровадженням нових рамкових навчальних планів і основних навчальних програм, була перевірена під час навчальних візитів. Спосіб написання нової базової навчальної програми виявився унікальним. Виняткову роль у процесі консультування запроваджених змін відіграли методичні радники, вперше призначені Міністром культури та національної спадщини у 2013 році. Громада висловлювала свої зауваження під час численних зустрічей. Пропозицію щодо змін у мистецькій освіті також було обговорено з Радою мистецької освіти, Конференцією ректорів мистецьких університетів, Спілкою польських композиторів, Інститутом музики і танцю та Польською музичною радою. Стратегія, яка визнавала автономію як цінність змін, призвела до великої різноманітності програм, незважаючи на однакову правову основу щодо рамкового плану навчання в початкових і середніх музичних школах. Унікальне управління змінами в мистецькій освіті принесло багаторівневі ефекти в мистецьку та соціальну сферу, використовуючи соціальну функцію музики – естетичну, виразну, освітню, ідентифікаційну, комунікаційну, інтеграційну, корисну та розважальну – у більшій мірі, ніж раніше. Освітня свобода давала можливість більшої індивідуалізації навчання, що є основою мистецького виховання.
Посилання
Fullan, M. (2006). Odpowiedzialne i skuteczne kierowanie szkołą. PWN, Warszawa. 86 s.
Holstein-Beck, M. (1997). Być albo nie być menedżerem. Infor, Warszawa. 200 s.
Konaszkiewicz, Z., Chmurzyńska, M. (2014). Raport o stanie szkolnictwa muzycznego II stopnia. Warszawa, Instytut Muzyki i Tanca. 319 s.
Kuc, B., Moczydłowska, J. M. (2009). Zachowania organizacyjne. Wydawnictwo Difin S.A., Warszawa. 406 s.
Merton, R. K. (2002). Teoria socjologiczna i struktura społeczna. Wydawnictwo Naukowe PWN S.A., Warszawa. 669 s.
Pawłowski, K. (red.) (2012). Raport o stanie kultury w obszarze szkolnictwa artystycznego, URL: https://www.google.com/search?q=Raport+o+stanie+kultury+w+obszarze+szkolnictwa+artystycznego+Krzysztof+Paw%C5%82ow-ski+wraz+z+zespo%C5%82em&oq=raport&aqs=chrome.0.69i59j69i57j69i59l2j0l2j46j0.5429j0j8&sourceid=chro- me&ie=UTF-8
Potocki, A. (2005). Zachowania organizacyjne. Wybrane zagadnienia. Wydawnictwo Difin S.A., Warszawa. 338 s.
Rozporządzenie Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego z dnia 2 lipca 2014 r. w sprawie podstaw programo- wych kształcenia w zawodach szkolnictwa artystycznego w publicznych szkołach artystycznych, Dz. U. z 2014 r. poz. 1039, załącznik nr 1, (2004). URL: https://prawo.cea-art.pl/wp content/uploads/2014/08/Za%C5%82%C4%85cznik-Nr- -1-Wspolne-efekty-kszta%C5%82cenia-dla-II-st..pdf
Rozporządzenie Ministra Kultury i Dziedzictwa Narodowego z dnia 2 lipca 2014 r. w sprawie podstaw programowych kształcenia w zawodach szkolnictwa artystycznego w publicznych szkołach artystycznych, Dz. U. z 2014 r. poz. 1039, załącznik nr 6 (2014). URL: https://prawo.cea-art.pl/wp-content/uploads/2014/08/Za%C5%82%C4%85cznik-Nr-6-Mu- zyk.pdf
