РЕМЕЙК В КОНВЕРГЕНТНОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.1.55Ключові слова:
кінематограф, кінофільм, масова комунікація, популярна культура, ремейк, медіафраншизаАнотація
В статті досліджується конвергентне середовище кінематографу як синтетичного виду мистецтва та засобу масової комунікації, аналізуються передумови виникнення популярної культури через розвиток медіа. Виявляється вплив кінематографу як індустріальної практики на сутнісні зміни в культурі загалом. Визначається, що кінематограф є не тільки індустріальною практикою зі створення кінофільмів, а ще й носієм і провідником смислів в естетичному та соціокультурному вимірі, які здатні глибоко впливати на суспільство, змінюючи та формуючи його морально-етичні принципи, норми та цінності. Кінематограф, що завдяки своїй специфіці являється одночасно видом мистецтва та засобом масової комунікації, виступає інструментом реалізації різноманітних цілей та формує ціннісні орієнтири й потреби в аудиторії. З розвитком цифрових технологій та переходом мистецтва у цифровий вимір виникають певні довготривалі проєкти на межі індустріальної та культурної практики, що отримали назву медіафраншизи, які підтримуються трансформаційною стратегією ремейку. Ремейк як загальна трансформативна стратегія виконує інтегративну функцію, поєднуючи усі ланки медіафраншизи між собою, розвиваючи їх незалежно. Кінофільм, стаючи частиною медіафраншизи, відображає характерні ознаки, які властиві медіа та стає носієм певних меседжів і образів, які прямо чи опосередковано формують етико-моральні принципи аудиторії. Кінематограф як синтетичний аудіовізуальний вид мистецтва та засіб комунікації, чинить надзвичайний вплив на аудиторію в контексті свого функціонування в техноцентричному суспільстві, здійснюючи м’який вплив та перетворення усталених для певного суспільства цінностей й стереотипів світосприйняття, що при- зводить до зміни соціокультурної реальності та культурної парадигми певного суспільства.
Посилання
Безручко, О. (2018). Два маловідомі міжнародні кінопроекти українських кінематографістів. Studia Ucrainica Varsoviensia, 6, 305–320. DOI: https://doi.org/10.5604/01.3001.0011.7967
Русаков, С., Бєдін, А. (2023). Цифрова екосистема в сучасному мистецтві. Digital Transformations in Culture : scientific monograph. Riga, Latvija : Baltija Publishing, 34–48. DOI https://doi.org/10.30525/978-9934-26-319-4-3
Русаков, С., Шевченко, Н. (2023). Ремейк в середовищі нових медіа. Cultural and Artistic Practices: World and Ukrainian Context : scientific monograph. Riga, Latvija : Baltija Publishing, 468–484. DOI: https://doi. org/10.30525/978-9934-26-322-4-21
Шевченко, Н. (2024). Ремейк у цифрову епоху. Трансформація людини і особистості. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку: наук. зб. РДГУ. 2024. Вип. 49. С. 445–450. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk. vi49.895
Аdorno, T., Horkheimer, M. (2002). Dialeсtic of Enlightenment: Philosophical Fragments. Redwood, CA : Stanford University Press. 305 p.
Barthes, R. (1991). The Third Meaning / The Responcibility of FOrms: Critical Essays on Music, Art, and Representa- tion. Berkeley, CA : University of California Press. 320 p.
Bazin, A. (1967). What is Cinema? Berkeley: University of California Press. 183 p.
Castells, M. (1996). The Rise of the Network Society. Hoboken, NJ : Wiley-Blackwell. 481 p.
Deleuse, G. (1986). Cinema 1: The Movement-Image. MN, USA : University of Minnesota Press. 264 p.
Gladwell, M. (2002). The Tipping Point: How Little Things Can Make a Big Difference. New York : Bach Bay Books. 301 p.
Krakauer, S. (2004). From Caligari to Hitler. NJ, USA : Princeton University Press. 432 p.
McLuhan, M., Fiore, Q. (2001). The Medium is the Massage. Berkeley : Ginkgo Press. 160 p.
McLuhan, M., Lapham, L. (1994). Understanding Media: The Extensions of Man. Cambridge, MA : The MIT Press. 389 p.
Prokop, D. (1982). Soziologie des Films. Frankfurt am Main : Fischer Taschenbuch Verlag. 374 р.
Rusakov, S. (2015). Modern Television Series as a Phenomenon of Popular Culture. Studia Warminskie, (52), 85–94.