УСУПЕРЕЧ БРОДЕЛЮ: ПЕРЕДОВІ РИСИ МАТЕРІАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ 18–19-ГО СТОЛІТЬ (БІЛИЙ ХЛІБ І ВИНОКУРІННЯ)
Ключові слова:
Слобожанщина, білий хліб, винокуріння, урожайністьАнотація
Загальною позицією західних дослідників є віднесення України до відсталих країн Східної Європи, які у 16–18-му століттях служили сировинною периферією Західної Європи, передусім експортерами хліба завдяки експлуатації залежних селян, щодо яких феодали здійснили «друге видання кріпацтва». Яскравим прикладом такого підходу є й відома тритомна праця французького історика Фернана Броделя «Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, 15–18-те століття», яка ще в 90-ті рр. була перекладена українською і яку досить широко цитують українські автори. Основна маса населення як Східної, так і Західної Європи в 16–18-му століттях пережила різке погіршення умов харчування, білий хліб став розкішшю і для еліти. Усупереч цьому на території України в цей час зафіксований досить якісний рівень харчування широкого загалу, перевага серед експортних галузей скотарства та винокуріння в поєднанні з відносно високою врожайністю зернових. Це передусім характерне для східних районів України з козацьким самоврядуванням, зокрема для Слобожанщини. Ф. Бродель також відзначав у країнах Європи поділ на реґіони, багаті на пшеницю і бідні на худобу, та реґіони з бідними ґрунтами, що спеціалізувалися переважно на скотарстві, водночас часто могли забезпечити більш високий рівень добробуту для селян. Яскравою особливістю України (передусім Східної і Південної) було те, що вона була багатою водночас і на пшеницю, і на худобу. Зерно для винокуріння сюди завозилося з Росії, яка служила сировинним придатком України. Це поєднувалося зі значно нижчим рівнем феодальної експлуатації українців порівняно з росіянами, такий стан зберігся і після скасування автономії України, коли українці сплачували втричі менші податки порівняно з росіянами. Україна, особливо її Схід і Південь, завдяки довготривалим наслідкам Козацької революції та наявності вільної землі набула у 18–19-му століттях деяких рис передових суспільств Західної Європи, зокрема й завдяки економічній експлуатації сусідніх реґіонів Росії як власної відсталої периферії.
Посилання
Бродель, Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, 15–18-те ст. Т. І. Структури повсякдення: можливе і неможливе (1995); Том ІІ. Ігри обміну 1997. Пер. з. фр. Г. Філіпчук. Київ: Основи. 543, 585 с.
Гакстгаузен, А. (1847; 2017). Изследования внутренних отношений народной жизни и в особенности сельских учреждений России. Пер. с нем. 672 с.
Деревянкін, Д. І. (1983). Історія народного господарства Української РСР: Економіка досоціалістичних формацій. Київ: Наукова думка. 464 с.
Маленко, Л. М. (2000). Азовське козацьке військо (1828–1866). Запоріжжя, http://www.cossackdom.com/book/part3.htm#sx
Описи Харківського намісництва кінця 18-го ст.: Описово-статистичні джерела (1991). Київ: Наукова думка. 224 с.
Острась, Е. С. (2002). Врожайність зернових культур на Лівобережній Україні у другій половині 18-го ст. Український селянин, вип. 5. С. 21–26.
