МУЗЕЙ НАУКИ ЯК МЕРЕЖА: РОЛЬ ІНТЕРПРЕТАТОРІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ АКТОРНО-МЕРЕЖЕВОЇ ТЕОРІЇ БРУНО ЛАТУРА

Автор(и)

  • Василь Богданович Дунець Український державний університет імені Михайла Драгоманова; Національний центр «Мала академія наук України» https://orcid.org/0000-0002-6399-5506
  • Віталій Вікторович Щепанський Інститут прикладних систем управління НАН України; Національний центр «Мала академія наук України» https://orcid.org/0000-0002-1934-2559

Ключові слова:

інтерпретатор, музей науки, мережа, відвідувачі, експонати, акторно-мережева теорія, знання, трансформація

Анотація

У статті досліджується роль інтерпретаторів музеїв науки з погляду акторно-мережевої теорії французького дослідника Бруно Латура. Автори аналізують, як діяльність інтерпретаторів допомагає формуванню та підтримці динамічної мережі взаємодії в музеях науки, що, своєю чергою, сприяє поширенню наукових знань та формуванню наукового світогляду серед відвідувачів. У статті розглядається поняття «інтерпретатор» та практична діяльність інтерпретаторів через порівняння світового досвіду з вітчизняною практикою. На основі акторно-мережевого підходу автори демонструють, що інтерпретатори не лише передають інформацію та знання, а і є активними акторами, що формують мережу взаємодії між експонатами, технологічними засобами та відвідувачами. Через конкретні приклади висвітлюється трансформація ролі інтерпретаторів – від традиційної передачі знань до стимулювання діалогу та дискусій про науку.Особливу увагу приділено моделі музею науки американського фізика Френка Оппенгеймера, яка стала ключовою при формуванні філософсько-педагогічного підходу їх діяльності та при виборі форм роботи інтерпретаторів як на американському, так і на європейському континентах.Автори розглядають також вплив інтерпретаторів на освітній процес, підкреслюючи їхню роль у формуванні позитивного ставлення до науки серед дітей та молоді. Аналіз діяльності інтерпретаторів Музею науки Малої академії наук України з огляду на виклики, пов’язані з повномасштабною війною, актуалізує важливість їх роботи для розвитку дитячої допитливості, залучення до проблемно-пошукової діяльності та надання психоемоційної підтримки. Узагальнюючи, автори відзначають адаптивність діяльності інтерпретаторів до постійних викликів, їхню вагому роль у поглибленні інтересу до природничо-наукових дисциплін, а також необхідність продовження подальших емпіричних досліджень з окресленої тематики.

Посилання

Довгий, С. О., Топузов, О. М., & Бітаєв, В. А. (Ред.). (2020). Музейна педагогіка в науковій освіті. Київ: Національний центр «Мала академія наук України».

Кафедра ЮНЕСКО з наукової освіти. (2025). Отримано з УДУ імені Михайла Драгоманова. URL: https://unesco.udu.edu.ua/

Проєкт Музею науки МАН «Наука на колесах»: відповідь на виклики часу. (2024, 15 грудня). Отримано з Мала академія наук України. URL: https://man.gov.ua/about/news/proyekt-muzeyu-nauki-man-nauka-na-kolesah-vidpovids- na-vikliki-chasu.

Сліпухіна, І. А., Савченко, Я. В., & Караманов, О. В. (2023). Інтерактивні музеї науки як освітні середовища. Освіта та розвиток обдарованої особистості, № 1 (88), 28–37. https://doi.org/10.32405/2309-3935-2023-1(88)-28-37.

Хто такі інтерпретатори? (2020, листопад). Газета «Світ», (41-42), 6.

Barthes, R. (1977). Image Music Text. Translated by Stephen Heath. New York: Hill and Wang.

Bourdieu, P. (1986). The forms of capital. In J. G. Richardson (Ed.), Handbook of theory and research for the sociology of education (pp. 241–258). New York: Greenwood Press.

Caulton, T. (1998). Hands-On Exhibitions: Managing Interactive Museums and Science Centres. London: Taylor & Francis Ltd.

Cole, K. C. (2009). Something incredibly wonderful happens: An intimate biography of Frank Oppenheimer. Houghton Mifflin Harcourt.

Danilov, V. J. (2010). Hands-On Science Centers: A Directory of Interactive Museums and Sites in the United States. Jefferson, North Carolina, and London: McFarland & Company, Inc., Publishers.

Dewey, J. (1938). Experience and education. New York: Collier Books.

Gorman, M. J. (2020). Idea Colliders: The Future of Science Museums. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press.

Iłowiecka-Tańska, I. (2023). Wędrówka przez las zjawisk. Centrum nauki jako projekt zmiany kulturowej. Prace Kulturoznawcze, 27(1), 85–110. https://doi.org/10.19195/0860-6668.27.1.6

Latour, B. (2005). Reassembling the social: An introduction to actor-network-theory. Oxford: Oxford University Press.

Maglio, G. (2013). Lesson1: Activities and Tools Overview. In A.-M. Bruyas, & M. Riccio, Science Centres and Science Events: A Science Communication Handbook (pp. 71–77). Milan: Springer.

Mohabir, P., Bennett, D., Liu, C., & Tetecatl, D. (2022). From Explaining to Engagening Visitors: Transforming the Facilitator’s Role. In H. Ba, K. McMillan Culp, & M. Honey, Design Make Play for Equity, Inclusion, and Agency: The Evolving Landscape of Creative STEM Learning (pp. 28–43). New York: Routledge.

Oppenheimer, F. J., & Cole, K. C. (1974). The Exploratorium: a participatory museum. Prospects, 4, 21–34.

Xanthoudaki, M. (2020, April). Explainers and facilitators today. Retrieved from: https://www.ecsite.eu/activities-and-services/news-and-publications/digital-spokes/issue-62#section=section-lookout&href=/feature/lookout/explainers-and-facilitators-today

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-05-29

Як цитувати

Дунець, В. Б., & Щепанський, В. В. (2025). МУЗЕЙ НАУКИ ЯК МЕРЕЖА: РОЛЬ ІНТЕРПРЕТАТОРІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ АКТОРНО-МЕРЕЖЕВОЇ ТЕОРІЇ БРУНО ЛАТУРА. Культурологічний альманах, (2), 216–226. вилучено із https://almanac.npu.kiev.ua/index.php/almanac/article/view/620