ТЕРМІНОЛОГІЯ БУДДІЙСЬКОЇ МЕДИТАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ПАЛІЙСЬКОГО КАНОНУ

Анотація

У роботі досліджено феноменологічно орієнтовану термінологію буддійської медитації в контексті палійського канону та його сучасних інтерпретацій. Буддійська медитація – це складний набір практик тренування свідомості, націлений на поступову зміну світосприйняття того, хто практикує, з метою виключення таких якостей переживання, як страждання та невдоволеність із його суб’єктивного досвіду. Основним способом передачі навичок та інструкцій з медитації залишається мова, що створює низку викликів з позиції герменевтики та феноменології, зокрема зважаючи на питому відокремленість слова від реальності, оскільки за допомогою мови ми можемо лише приблизно вказати на той чи інший досвід, аніж як відтворити його. Основою мови для опису медитації є попередньо визначений глосарій термінів. Наразі існує як оригінальна термінологія з палійського канону, так і численні її переклади та осучаснені інтерпретації. Щоправда, обидва мають недоліки – терміни з Трипітаки були створені в іншому культурно-історичному контексті, що ускладнює їх застосування, тоді як сучасні термінології нерідко створюються без урахування специфіки медитативного процесу та труднощів, що виникають під час словесного опису інструкцій в силу вищезгаданої обмеженості мови, що, ймовірно, має вплив на ефективність передання медитативних навичок та якість практики. Тому в статті поставлено за мету окреслити феноменологічно орієнтовану термінологію буддійської медитації для точнішого опису практик тренування розуму. Здійснено аналіз основних викликів, з якими стикається мова в описі медитативних практик, і сформульовано ключові вимоги до її окреслення – прагматичність, відповідність ученням, точність, контекстуальна гнучкість, логічна послідовність. Також було подано огляд палійського канону шляхом підрахунку частоти використання ключових термінів, дослідження сутт, що найпоширеніше застосовуються для надання інструкцій та сучасної академічної літератури, яка, поєднавши стародавні священні тексти та останні наукові досягнення, сформувала власну термінологію буддійської медитації. На основі проаналізованих джерел запропоновано низку термінів, описано їх функціональні визначення, вказані палійські відповідники, а також висвітлені їх взаємозв’язки. У висновку підсумовано результати й запропоновано напрями подальших досліджень і можливості практичного застосування.