ДІЯЛЬНІСТЬ РЕВОЛЮЦІЙНИХ КОМІТЕТІВ ПРИ УКРАЇНСЬКІЙ ГАЛИЦЬКІЙ АРМІЇ (ГРУДЕНЬ 1919 – БЕРЕЗЕНЬ 1920 РР.)

Анотація

У статті здійснено реконструкцію діяльності революційних комітетів при Української Галицької армії (УГА) в період співіснування з Червоною армією. У процесі написання статті було використано принципи об’єктивності та історизму, методи аналізу, синтезу, історичної реконструкції, просопографічний та порівняльно-історичний методи наукового дослідження. У роботі було відтворено, піддано реконструкції та проаналізовано діяльність революційних комітетів у складі УГА. Доведено, що в період Української національної революції та визвольних змагань (1914–1923 рр.) представники УГА вели боротьбу за соборну незалежну Українську державу. Союз, котрий було укладено з Добровольчою армією Півдня Росії в Зятківцях, не мав політичного характеру та не відображав справжніх національних поривань галичан. Це була вимушена акція, вчинена вождем Начальної команди української галицької армії М. Тарнавським під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Проаналізовано, що таємна Колегія старшин УГА сформувала українську політичну опозицію старшині, котра симпатизувала А. Денікіну та була лояльною до Добровольчої армії Півдня Росії. Проте не було остаточно вибудувано структуру організації в УГА та не сформовано політичний провід. Контакт з Є. Петрушевичем установити не вийшло, та возз’єднання з Дієвою армією УНР по факту не відбулось, однак це не було провиною спілки. Вона намагалась за складних умов тотального наступу більшовиків та епідемії тифу зберегти загальнонаціональний проукраїнський характер УГА. Ревком УГА, створений на її базі, зумів заопікуватись хворими військовими, котрі потрапили під окупацію більшовиків. Це допомогло врятувати їхні життя, зберегти інформацію про національні змагання та продовжити боротьбу за українську державу вже в іншому руслі. Її колишні члени вели боротьбу за незалежність України в міжвоєнний період у лавах УВО, ОУН, захищали українців на політичних процесах у судах (С. Шухевич). А переговори та спроба укладення союзу УГА з Дієвою армією УНР указує на безпідставність тверджень того, що переведення М. Тарнавським галицьких військових сил до Добровольчої армії Півдня Росії стало денонсуванням Акту Злуки. Прослідковано, що задля ведення переговорів з Червоною армією на базі Політичного відділу УГА було сформовано Начальний ревком української галицької армії. Ревком ЧУГА також сформував свою систему контррозвідки серед більшовиків. Доведено, що ревком ЧУГА продовжував підтримувати контакти з повстанськими загонами та представниками Дієвої армії УНР. Таким чином, незважаючи на політичну кон’юнктуру, котру формували лідери Національних змагань, тяглість до створення єдиної соборної Української держави зберігалась серед галичан та наддніпрянців завжди. Діяльність Колегії старшин є частиною боротьби за спільну державу в період Української національної революції 1914–1923 рр.