ВІЙНА ЯК СТРУКТУРНИЙ ЕЛЕМЕНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА ЯПОНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.17Ключові слова:
війна, національна ідентичність, забуття, культурна пам’ять, наративи, уявні спільноти, російсько-українська війна, Україна, ЯпоніяАнотація
У статті аналізується війна як структурний елемент національної ідентичності на прикладі України та Японії. Основна мета дослідження – показати, що війна, попри відмінність соціокультурних і воєнних досвідів цих країн, однаково виявляється глибинним чинником формування національної самосвідомості. Методологічно робота поєднує порівняльно-теоретичний аналіз із використанням напівструктурованих експертних інтерв’ю (жовтень 2023 – лютий 2024), проведених із представниками релігійної та наукової сфер обох країн, які виступили евристичним джерелом для подальших інтерпретації. Теоретична рамка поєднує ідею «уявної спільноти» Б. Андерсона та уявлення про культурну пам’ять як чинник часової безперервності національної ідентичності (Я. Ассман) із дослідженнями ролі війни в націєтворенні (Дж. Гатчінсон, К.-С. Рійновеану, П. Фінні, Д. Блек). В українському контексті війна виступає активним і видимим конструктором колективного досвіду, який формує національну ідентичність. Це виявляється в офіційних і неофіційних меморіалах, повсякденних ритуалах вшанування, широкомасштабних волонтерських ініціативах тощо. У різних історичних обставинах війна охоплює нації по-різному. Зокрема, японський кейс демонструє протилежний механізм – режим структурної амнезії й вибіркового забуття після поразки Другої світової війни. Окупаційна політика, прийняття пацифістської Конституції та меморіалізація жертв атомних бомбардувань сформували наратив жертви й утвердили цінність миру. Забуття агресивної складової частини історії стало стратегією конструювання нової національної ідентичності, що підкреслює пацифізм і віктимність. Результати проведеного дослідження демонструють, що війна як структурний чинник національної ідентичності здатна діяти одночасно у двох режимах – активному та пасивному, але в будь-якому разі залишається присутньою «за лаштунками» унікального культурного коду кожної нації. Незалежно від того, чи йдеться про активну героїзацію пам’яті або ж про стратегічне забуття, війна закладає в колективну свідомість ті цінності, ритуали та уявлення про належність до спільноти, без яких неможлива довготривала єдність. Такий підхід дозволяє розглядати війну не лише як епізод історії, а як постійний динамічний чинник, що формує й трансформує національні ідентичності.
Посилання
Anderson, B. (2006). Imagined communities: Reflections on the origin and spread of nationalism (3rd ed.) [Originally published 1983]. Verso.
Assmann, J. (2011). Communicative and cultural memory. In P. Meusburger, M. Heffernan, & E. Wunder (Eds.), Cultural memories, knowledge and space (Vol. 4, pp. 15–27). Springer. https://doi.org/10.1007/978-90-481-8945-8_2
Barnes, J. A. (1990). Postscript: Structural amnesia [Originally published 1947]. In Models and interpretations: Selected essays (pp. 227–228). Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511521003.016
Benedict, R. (1989). The Chrysanthemum and the sword: Patterns of Japanese culture. Houghton Mifflin Harcourt Company.
Black, J. (2004). Rethinking military history. Routledge.
Cancio, R., Kuptsevych-Timmer, A., & Omori, M. (2018). Perpetual war with the brother nation: An analysis of Ukrainian veterans, cultural identity and historical trauma. Journal of War & Culture Studies, 13(3), 219–236. https://doi.org/10.1080/17526272.2018.1558536
Drozdzewski, D., Waterton, E., & Sumartojo, S. (2019). Cultural memory and identity in the context of war: Experiential, place-based and political concerns. International Review of the Red Cross, 101(910), 251–272. https://doi.org/10.1017/S1816383119000110
Finney, P. (2011). Remembering the road to World War Two: International history, national identity, collective memory. Routledge.
Hutchinson, J. (2017). Nationalism and war. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198798453.001.0001
Hutchinson, J. (2025). Thor’s hammer: How warfare enables and disables nation formation. Nations and Nationalism, 31(2), 293–308. https://doi.org/10.1111/nana.13010
Nakano, K. (2018). History, politics, and identity in Japan. In K. Clements (Ed.), Identity, trust, and reconciliation in East Asia: Dealing with painful history to create a peaceful present (Rethinking Peace and Conflict Studies, pp. 201–222). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-319-54897-5_9
Rijnoveanu, C. S. (2023). Military history and collective identity. In A. M. Sookermany (Ed.), Handbook of Military Sciences (pp. 1–20). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-02866-4_92-1
Yoneyama, L. (1999). Hiroshima Traces: Time, Space, and the Dialectics of Memory (1st ed.). University of California Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
