ОБРАЗИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ: ВІД МІТІВ ДО РЕАЛЬНОЇ ЗАГРОЗИ

Анотація

Література та мистецтво стали благодатним підґрунтям для дослідження ідеї створення та еволюції штучного інтелекту, породивши безліч його прообразів. Перші згадки про існування штучно створених розумних істот знаходимо в мітах Давньої Греції, згодом – в єврейському фольклорі. З розвитком наук та інженерної справи ускладнюються механізми, які можуть бути створені людиною. Тому, крім міфологічних створінь, які існували лише у фантазії авторів, з’являються цілком реальні, можливо, трохи примітивні, механічні автомати, які надихали письменників та художників на створення нових образів. Саме такі механічні автомати були прототипами машин, що могли імітувати життя або людські дії, викликаючи захоплення, а така схожість механізмів із живими істотами іноді викликала страх. Це одразу знайшло відображення в мистецтві. З’являються романи, оповіді, кінофільми, серіали, в яких йдеться про штучно створених істот, яких уже часто називають роботами і які усвідомлюють себе, можуть удосконалювати себе, іноді мають почуття. Вони вже не готові безперечно виконувати накази та через супротив або через неприйняття суспільством йдуть на конфлікт із людьми. Усе частіше в мистецтві лунає думка про можливе протистояння роботів та людей. З появою штучного інтелекту ця загроза стає ще більш реальною для людства. Крім того, у багатьох людей виникає страх через можливість механізмів «замінити» людей, виконувати складну роботу. Поступово в суспільстві почали виникати дискусії щодо можливостей та небезпек машинного розуму. З одного боку, роботи виконують за людину складну важку роботу, працюють у таких умовах, де людина не зможе, а з іншого боку, вони збирають та аналізують багато інформації про людей, а тому можуть стати інструментом у руках зловмисників, негативно вплинути на психіку дитини та інше.