ЗВЕРНЕННЯ ДО РЕЛІГІЙНОЇ ОБРАЗНОСТІ У ПРОЦЕСАХ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОЛІ ХОРЕОГРАФІЇ В СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.45Ключові слова:
релігійна образність, танцівниці американського модерну, моделі рухів, взаємодія, ритм тілесного становлення, чуттєве усвідомленняАнотація
Стаття присвячена аналізу звернення до релігійної образності та духовних пошуків у ранньому модерному танці як чинників формування нової соціальної ролі хореографії в сучасній культурі. Дослідження ґрунтується на розгляді творчості Айседори Дункан, Рут Сен-Дені та Марти Грем як хореографічного руху, що поєднав тілесність, естетику та сакральне. Через переосмислення сакральних тем і залучення тілесних технік, що мали релігійний або філософський підтекст, танцівниці вплинули на становлення тілесних практик у культурі ХХ–ХХІ століть. У фокусі статті також сучасні підходи до осмислення їхньої спадщини (зокрема, підхід Кімерер Ламот), що висвітлюють соціальні, культурні та перформативні трансформації тілесності. Авторка окреслює, як ці танцівниці, відкидаючи академічні форми, сформували нове розуміння танцю – як засобу особистісного, духовного та соціального вираження. Особливу увагу приділено способам, якими модерністська хореографія сприяла зміщенню уявлення про танець, – від видовищного мистецтва до інклюзивної, тілесно-усвідомленої і терапевтичної діяльності. Проблематика статті полягає у з’ясуванні механізмів, завдяки яким перформативні танцювальні практики долають межі сценічності, перетворюючись на форму побутового тілесного висловлення, а також у виявленні зв’язку між релігійними мотивами, тілесними пошуками та соціальною хореографією. Мета – представити філософські та тілесні концепції модерного танцю в контексті сучасного осмислення перформативних і тілесних практик як інструментів моральної, психо-соціальної та культурної трансформації. У результаті простежено, як образність і тілесна естетика, закладені в модерній хореографії, продовжують існувати у формах тілесної терапії, рухових медитацій і повсякденного перформансу, зберігаючи духовний вимір у нових соціокультурних контекстах.
Посилання
Пригода-Донець, Т., Соломко, Г. (2022). Ритуальний аспект тілесно-танцювальних практик. Fine Art and Culture Studies, 6, 68–73. https://doi.org/10.32782/facs-2022-6-10
Соломко, Г., Столярчук Н. (2020). Танцювально‐тілесні практики як інструмент ембодімент‐руху в сучасній культурі. Актуальні проблеми розвитку культури, мистецтва та освіти: матеріали наукових читань (8 грудня 2020 р.). Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки. С. 62–64.
Duncan, I. (1928). Art of the Dance. New York : Liveright. 142 p.
Graham, M. (1991). Blood Memory. New York : Doubleday.
LaMothe, K. (2006). Nietzsche’s dancers. New York : Palgrave Macmillan US. https://doi.org/10.1057/9781403977267
LaMothe, K. (2008). The religion impulses of early American modern dance: a theory of dance practice. Society of Dance Scholars. Proceedings of the Thirty-first Annual Conference, Skidmore College, Saratoga Springs, NY, June 12–15.
LaMothe, K. (2014). Transformation: an ecokinetic approach to the study of ritual dance. Dance, Movement & Spiritualities, 1 (1), 57–72. https://doi.org/10.1386/dmas.1.1.57_1
LaMothe, K. (2016). Becoming a bodily self. Religious experience and new materialism. New York, 25–53. https://doi.org/10.1007/978-1-137-56844-1_2
Nietzsche, F. (1954). The Portable Nietzsche. Trans. & ed. W. Kaufmann. New York, NY : Penguin Books.
Solomko, H., Pryhoda, T. (2021). The concepts of flow and embodied reflection in contemporary corporeal culture. Актуальні проблеми розвитку природничих та гуманітарних наук : збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції, 11 листопада 2021 р. / відп. ред. : Г. Голуб, М. Зінченко. Луцьк. C. 495–497.
St. Denis, R. (1939). An Unfinished Life. New York : Harper & Brothers. 52 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






