ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЧИННИК ПОЕТИКИ КУЛЬТУРИ

Анотація

Метою роботи є конкретизація зв’язку сучасних інформаційних технологій з поетикою культури, з урахуванням існуючих теоретичних моделей такого зв’язку, множинності видів і потрактувань самої поетики, структурної складності культурного цілого, а також специфічної та міцно пов’язаної із цифровою культурою ІТ-галузі. Методологія ґрунтується на комплексному культурологічному підході, який включає: загальнонауковий інструментарій системного мислення, аналітико-синтетичного та порівняльно-аналітичного методів, а також герменевтичні процедури в межах поетики культури та культурологічну рефлексію, зокрема, власного досвіду програмування. Наукова новизна полягає в порівнянні поглядів Марка Коекелберга та Вілема Флюссера стосовно моделей зв’язку технологія – поетика, а також у розгляді різних рівнів впливу чинника інформаційних технологій на поетику культури й уведення концептів «поетика ІТ» та «поетика коду». Висновки: 1. Модель Коекелберга (технé-поетика) та модель Флюссера (поетика апаратів/алгоритмів) доповнюють одна одну, відповідаючи різним культурним контекстам, а саме: перша застосовна до ситуацій творчого розроблення (створення, апробації, вдосконалення/модернізації) інформаційних технологій і за умов нерутинного їх використання людиною як культурним суб’єктом, друга – до ситуацій, в яких людина в інформаційній дійсності втрачає свою суб’єктність. 2. Чинник інформаційних технологій впливає на поетику культури на трьох теоретично виокремлених рівнях: (а) на загальнокультурному/системному (вплив на культуру як ціле), де інформаційні технології відіграють роль засобу й структуроутворюючого складника поетики культури сучасності (цифрової культури); (b) на «галузевому» рівні, у поетичній квінтесенції – творчо-мистецькому (на рівні цифрового мистецтва), в якому технології функціонально й за культурним смислом збігаються з поетикою, дорівнюють їй (як за моделлю технé-поетики Коекелберга, так і за моделлю поетики апаратів/ алгоритмів Флюссера); (c) на ІТ-рівні – поетики інформаційних технологій, яка базується на поетиці коду й відбиває риси обох розглянутих моделей технологія – поетика. Отже, в основу поетики цифрової культури доцільно покласти поетику коду, а за провідний культурологічний вимір інформаційних технологій визнати їхній поетичний вимір.