КОНЦЕПТ МУДРОСТІ (PAÑÑĀ) У «ВІСУДГІМІЗЗІ»: ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПІДХІД БУДДГАҐГОСИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.18Ключові слова:
буддійська філософія, герменевтика, епістемологія, Буддгаґгоса, «Вісуддгімаґґа», мудрість (paññā), коментаторська традиціяАнотація
У статті проаналізовано опрацювання концепту мудрості (paññā) у трактаті Буддгаґгоси «Вісуддгімаґґа» у філософсько-епістемологічному ракурсі. Основну увагу зосереджено не лише на змісті цього поняття, а й на герменевтичному способі роботи з канонічним матеріалом, завдяки якому Буддгаґгоса надає каноніч- ним положенням більшої визначеності, внутрішньої узгодженості та практичної спрямованості. Проблема дослідження полягає в тому, що «Вісуддгімаґґу» недостатньо розглядати лише як систематизацію каноніч- ного вчення. Важливо також з’ясувати, за допомогою яких аналітичних та інтерпретаційних прийомів у трак- таті організовано роботу з канонічними поняттями. На прикладі концепту мудрості (paññā) показано, що Буддгаґгоса не обмежується поясненням окремого терміна, а послідовно уточнює його значення, розмежовує його з близькими пізнавальними чинниками та пов’язує з ширшим контекстом духовного вдосконалення. Внаслідок цього мудрість постає не як загальна інтелектуальна здатність, а як спеціалізована форма пізнання, пов’язана з правильним розумінням, розріз- ненням і практичним застосуванням знання. Аналіз концепту мудрості дає змогу виразно побачити характер коментаторської праці Буддгаґгоси. У трактаті канонічний матеріал не лише тлумачиться, а й концептуально впорядковується, узгоджується та набуває нормативної спрямованості. Це дає підстави точніше розуміти «Вісуддгімаґґу» як текст, у якому коментар постає не допоміжним додатком до палійського канону, а засобом його дисциплінованого прочи- тання.
Посилання
Buddhaghosa (2011). The path of purification (Visuddhimagga) (Bhikkhu Ñāṇamoli, Trans.). Buddhist Publication Society.
Buddhaghosa (1975). The Visuddhi-Magga of Buddhaghosa (C. A. F. Rhys Davids, Ed.). Pali Text Society.
Collins, S. (2009). Remarks on the Visuddhimagga, and on its treatment of the Memory of Former Dwelling(s) (pubbenivāsānussatiñāṇa). Journal of Indian Philosophy, 37, 499–532.
Gethin, R. (2012). Was Buddhaghosa a Theravādin? Buddhist identity in the Pali commentaries and chronicles. In
P. Skilling, J. A. Carbine, C. Cicuzza, & S. Pakdeekham (Eds.), How Theravāda is the Theravāda? Exploring Buddhist identities (pp. 1–66). Fragile Palm Leaves Foundation; Silkworm Books.
Gombrich, R. F. (2006). How Buddhism began: The conditioned genesis of the early teachings (2nd ed.). Routledge.
Heim, M. (2018). Voice of the Buddha: Buddhaghosa on the immeasurable words. Oxford University Press.
Heim, M., & Ram-Prasad, C. (2018). In a double way: Nāmarūpa in Buddhaghosa’s phenomenology. Philosophy East & West, 68(4), 1085–1115.
Smith, S. M. (2019). Paying attention to Buddhaghosa and Pāli Buddhist philosophy. Philosophy East and West, 69(4), 1088–1114.
Whitaker, J. S., & Smith, D. (2018). Ethics, meditation, and wisdom. In D. Cozort & J. M. Shields (Eds.), The Oxford handbook of Buddhist ethics (pp. 51–71). Oxford University Press.
Стрелкова А. (2021). Буддгаґгоша. Велика українська енциклопедія. https://vue.gov.ua/Буддгаґгоша (дата звернення: 29.03.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
