СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК МЕДІА-АФЕКТ У ЦИФРОВІЙ КУЛЬТУРІ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.26Ключові слова:
справедливість, медіа-афект, цифрова культура, афективні публіки, алгоритмічна видимість, моральне обуренняАнотація
Стаття осмислює зміну способів існування справедливості в цифровій культурі, де моральне судження формується не лише через раціональне обґрунтування, а через афективну циркуляцію, алгоритмічну видимість і практики участі. Справедливість постає як медіа-афект – платформно зумовлена, наративно організована і колективно пережита моральна очевидність. Мета статті – осмислити справедливість як медіа-афект у цифровій культурі і виявити умови, за яких цифрові медіа трансформують моральний досвід сучасного суб’єкта. Дослідження спирається на феноменологічний підхід, герменевтичну інтерпретацію та культурологічний аналіз медіапрактик. Теоретичну основу становлять концепції справедливості А. Сена, Н. Фрейзер і Р. Форста, теорія афекту Б. Массумі, С. Ахмед і М. Везерелл, platform studies і праці про цифрове моральне обурення. Показано, що цифрова справедливість формується на перетині нормативної вимоги, афективної інтенсивності, платформної видимості, наративної організації та перформативної участі. Соціальні медіа не лише поширюють повідомлення про несправедливість, а й задають умови її публічного розпізнавання через алгоритми, хештеги, репости, морально-емоційну мову й онлайн-шеймінг. Кейс Джорджа Флойда демонструє амбівалентність цього процесу, адже він може мобілізувати солідарність і робити насильство видимим, але також здатний підміняти складне судження інтенсивністю обурення. Висновки. Справедливість у цифровій культурі не втрачає нормативного змісту, проте змінює форму публічного існування. Афект може бути початком моральної уваги, але потребує рефлексії, контекстуалізації, співмірності та права на виправдання.
Посилання
Сучков Д. Г. (2023). Аудіовізуальна культура участі: роль соціальних медіа. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 3, 75–80. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2023.289817.
Яценко О. Д. (2022). Цифрова культура: шляхи концептуалізації. Культурологічний альманах, (2), 48–50. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.2.14.
Ahmed, S. (2004). Affective economies. Social Text, 22(2), 117–139.
Anderson M., Barthel M., Perrin A., & Vogels E. A. (2020, June 10). #BlackLivesMatter surges on Twitter after George Floyd’s death. Pew Research Center.
Barrie C. (2020). Searching racism after George Floyd. Socius: Sociological Research for a Dynamic World, 6, 1–3. https://doi.org/10.1177/2378023120971507.
Brady W. J., Crockett M. J., & Van Bavel J. J. (2020). The MAD model of moral contagion: The role of motivation, attention, and design in the spread of moralized content online. Perspectives on Psychological Science, 15(4), 978–1010. https://doi.org/10.1177/1745691620917336.
Brady W. J., Wills J. A., Jost J. T., Tucker J. A., & Van Bavel J. J. (2017). Emotion shapes the diffusion of moralized content in social networks. Proceedings of the National Academy of Sciences, 114(28), 7313–7318. https://doi.org/10.1073/pnas.1618923114.
Bucher T. (2012). Want to be on the top? Algorithmic power and the threat of invisibility on Facebook. New Media &
Society, 14(7), 1164–1180. https://doi.org/10.1177/1461444812440159
Chang H.-C. H., Richardson A., & Ferrara E. (2022). #JusticeforGeorgeFloyd: How Instagram facilitated the 2020
Black Lives Matter protests. PLOS ONE, 17(12), e0277864. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0277864.
Crockett M. J. (2017). Moral outrage in the digital age. Nature Human Behaviour, 1(11), 769–771. https://doi.org/10.1038/s41562-017-0213-3.
Deuze M. (2006). Participation, remediation, bricolage: Considering principal components of a digital culture. The Information Society, 22(2), 63–75. https://doi.org/10.1080/01972240600567170.
Döveling K., Harju A. A., & Sommer D. (2018). From mediatized emotion to digital affect cultures: New technologies and global flows of emotion. Social Media + Society, 4(1), 1–11. https://doi.org/10.1177/2056305117743141.
Forestal J. (2024). Social media, social control, and the politics of public shaming. American Political Science Review, 118(4), 1704–1718. https://doi.org/10.1017/S0003055423001053.
Forst R. (2010). The justification of human rights and the basic right to justification: A reflexive approach. Ethics, 120(4), 711–740.
Fraser N. (2001). Recognition without ethics? Theory, Culture & Society, 18(2–3), 21–42. https://doi.org/10.1177/02632760122051760.
Fraser N. (2008). Abnormal justice. Critical Inquiry, 34(3), 393–422. https://doi.org/10.1086/589478.
Gillespie T. (2015). Platforms intervene. Social Media + Society, 1(1), 1–2. https://doi.org/10.1177/2056305115580479.
Horowitz J. M., Hurst K., & Braga D. (2023, June 14). The impact of videos of police violence against Black people.
Pew Research Center.
Ibrahim N. (2021, April 20). Did Minn. police say George Floyd died of “medical incident during police interaction”? Snopes.
Lang C. (2020, June 2). Social media posts honoring “Blackout Tuesday” with the hashtag #BlackLivesMatter draw criticism from protesters. Time.
Massumi B. (1995). The autonomy of affect. Cultural Critique, 31, 83–109. https://doi.org/10.2307/1354446.
Papacharissi Z. (2015). Affective publics and structures of storytelling: Sentiment, events and mediality. Information,
Communication & Society, 19(3), 307–324. https://doi.org/10.1080/1369118X.2015.1109697.
Papacharissi Z., & Oliveira M. de F. (2012). Affective news and networked publics: The rhythms of news storytelling on #Egypt. Journal of Communication, 62(2), 266–282. https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.2012.01630.x.
Qiu L. (2021, April 22). What the first police statement about George Floyd got wrong. PolitiFact.
Romano A. (2020, June 3). Blackout Tuesday, explained. Vox.
Sen A. (2006). What do we want from a theory of justice? Journal of Philosophy, 103(5), 215–238. https://doi.org/10.5840/jphil2006103517.
The Pulitzer Prizes (2021). 2021 Pulitzer Prize winners and finalists: Special citations and awards.
U.S. Department of Justice (2021, December 15). Former Minneapolis police officer Derek Chauvin pleads guilty in federal court to depriving George Floyd and a minor victim of their constitutional rights.
U.S. Department of Justice (2022, July 7). Former Minneapolis police officer Derek Chauvin sentenced to more than 20 years in prison for depriving George Floyd and a minor victim of their constitutional rights.
Van Dijck J., & Poell T. (2013). Understanding social media logic. Media and Communication, 1(1), 2–14. https://doi.org/10.12924/mac2013.01010002.
Wetherell M. (2014). Trends in the turn to affect: A social psychological critique. Body & Society, 21(2), 139–166. https://doi.org/10.1177/1357034X14539020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
