АЛЕКСАНДЕР ЧОМА ДЕ КЬОРЬОШ ЯК ФУНДАТОР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ТИБЕТОЛОГІЇ: НАУКОВА СПАДЩИНА ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена аналізу наукової спадщини Александера Чома де Кьорьоша та визначенню її значення для становлення європейської тибетології і формування європейського академічного знання про тибетський буддизм. Актуальність дослідження зумовлена тим, що, попри визнання А. Чома де Кьорьоша одним із фундаторів тибетології, його діяльність в українському релігієзнавчому та сходознавчому дискурсі досі не стала предметом окремого комплексного дослідження. Дослідження ґрунтується на історико-релігієзнавчому, історіографічному та порівняльному аналізі праць А. Чома де Кьорьоша, біографічних джерел і сучасних досліджень з історії тибетології та буддології. Основну увагу приділено його граматиці тибетської мови, тибетсько-англійському словнику, дослідженням Канг’юру й Тенг’юру та сучасним інтерпретаціям його наукової спадщини. Встановлено, що первинний інтерес ученого до проблеми походження угорського народу у процесі подорожей Центральною Азією трансформувався в систематичне вивчення тибетської мови, літератури та буддійської традиції. Показано, що його діяльність у Занскарі та Канумі, дослідження канонічних корпусів тибетського буддизму, а також публікація в 1834 році граматики тибетської мови й тибетсько-англійського словника заклали підґрунтя для систематичної роботи європейських дослідників із тибетськими джерелами. Виявлено також, що сучасна історіографія дедалі частіше розглядає внесок А. Чома де Кьорьоша в ширшому контексті формування європейського сходознавства, тибетології та буддології. Наукова спадщина Александера Чома де Кьорьоша стала важливою складовою частиною включення тибетського буддизму до європейського академічного дискурсу. Створені ним граматика, словник і текстологічні описи сформували мовний, лексикографічний і текстологічний інструментарій, який забезпечив становлення професійної традиції вивчення тибетських текстів у європейській науці.