ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБ’ЄДНАВЧОГО ПРОЦЕСУ ПРАВОСЛАВНИХ В УКРАЇНІ: СТАН ТА ПРОБЛЕМИ

Анотація

У статті розкриваються логіка й особливості трансформації законодавства України у сфері релігії за період 2018–2025 років, спрямовані на вирішення українського православного розколу. Проаналізовані три закони: Закон № 2662–VIII про зміну назви релігійних організацій, керівний центр яких розташований у країні-агресорі; Закон № 4128-д-VIII «Про внесення змін до деяких законів України (щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи)»; Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій». Розглядаються перспективи та недоліки законодавчої бази забезпечення процесу об’єднання православних в Україні в Єдину помісну церкву на основі Томосу Вселенського патріархату. У статті розкриваються особливості зміни інтенцій держави щодо православного питання в контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проаналізовані особливості застосування законодавства щодо релігійних організацій у розрізі місто/ село як таке, що унеможливлює єдину критеріальну базу визначення членства в релігійних громадах. Запропоновані політичні й адміністративно-правові механізмі виходу із православної юрисдикційної кризи, що склалися станом на 2026 рік; показані адміністративно-бюрократичні причини невирішення поставлених церковних і політичних завдань з об’єднання православних в Україні. Показана специфіка бронювання священства й участь у капеланській діяльності Української православної церкви. Обґрунтовано необхідність розроблення законопроєкту про альтернативну службу на основі релігійних переконань.