СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКОМОВНЕ МЕДІАМОВЛЕННЯ: ЦІННІСНО-СМИСЛОВІ ОРІЄНТИРИ, КОМУНІКАТИВНІ МОДЕЛІ, ЛІНГВІСТИЧНИЙ ВИМІР

Анотація

У статті досліджується сучасне українськомовне медіамовлення як важливий чинник культурної комунікації, трансляції суспільних цінностей та конструювання національної ідентичності в умовах цифрової трансформації медіапростору та повномасштабної війни. Обґрунтовано необхідність переходу від переважно нормативного розуміння функціонування української мови в медіа до її осмислення як культуротворчого та комунікативного ресурсу. На матеріалі медіапродуктів «Суспільного Мовлення» та «Української правди» здійснено порівняльний аналіз ціннісно-смислових орієнтирів, комунікативних моделей і мовно-стилістичних практик сучасного українськомовного медіамовлення. Визначено специфіку двох моделей медіакомунікації: інституційно-суспільної та авторсько-мережевої. Встановлено, що в першій домінують суспільна відповідальність, правова культура, достовірність, експертність та орієнтація на суспільний інтерес, тоді як друга виразніше актуалізує відкритість, публічну підзвітність, критичність, персоналізацію та діалогічність. Показано, що мовна організація обох моделей поєднує нормативність української мови з елементами розмовності, експресивності, оцінності та професійної термінології. Така взаємодія засвідчує трансформацію традиційних меж між інституційним і повсякденним дискурсами та формування нових моделей медійної культурної комунікації. Особливу увагу приділено оцінній лексиці, метафоричним конструкціям, розмовним елементам, іншомовним вкрапленням, повторюваності й іншим характеристикам усного медіамовлення як засобам конструювання смислів і взаємодії з аудиторією. Обґрунтовано, що сучасне українськомовне медіамовлення виконує не лише інформаційну й комунікативну, а й культуротворчу функцію: репрезентує суспільні цінності, актуалізує національну мовну ідентичність, формує моделі публічної поведінки та сприяє культурній консолідації суспільства.